Скажите 5-7 речень про свята яки видбуваються влитку или весной

  великдень

    великдень - найулюбленіше свято українців. до нього зазвичай малюють писанки, печуть паски. після того як писанки разом з великодньою паскою освятять у церкві, їх дарують родичам, знайомим, друзям зі словами: "христос воскрес! " у відповідь кажуть: " воістину воскрес! " і щиро дякують, після чого тричі цілуються. дарувати писанку означає бажати щастя, здоров'я, доброї вдачі. у цей день діти бішають по хатах, щоб першими привітати родичів з великоднім святом та отримати писанки й ласощі.

українська народна казка полтавщини

якось раз вовк із зайцем покумалися. приятелями були. але так трапилося, що вовк зо два дні не міг нічого вполювати, голодний такий, що аж зубами клацає. прибіг він до зайця, та й каже:

— ну, куме, що було між нами, то було, тепер прощайся зі світом, бо я тебе мушу з’їсти.

а заєць каже:

— ей, куме, та ти бачиш, який я малий? чи ти мною наїсися? ліпше ходи зі мною на толочку, там кобила пасеться. ти її дістань, то матимеш що їсти.

вовк каже:

— добре веди.

прийшли вони на толочку, бачать, пасеться кобила, а вуздечка за нею по землі волочиться.

— ото добре! — каже заєць. — слухай, куме, я тобі ту кобилу піймати. я піду наперед, схоплю за вуздечку, а ти тоді підбіжи, я тобі вуздечку засилю на шию, то вже тоді кобила не втече. якби хотіла втікати, то ти її лише добре піджени, то вона піде за тобою аж у ліс, а там її вже спокійно заріжеш.

— добре, — каже вовк.

пішов заєць. кобила його не боїться. взяв вуздечку за кінець, зав’язав петельку, моргнув на вовка, той прискочив із-зі корча, заєць йому закинув сильку на шию, а сам тікати.

ей, як кобила зачула вовка, як запищить не своїм голосом, як обернеться задом до вовка, як не зачне хвицькати! а вовк як побачив задні копита, як дістав пару разів по зубах, то вже йому й кобила немила. вже би всього відрікся, ба, коли бісова вуздечка на шиї зав’язана.

а кобила січе ногами, так січе, що вовк уже й про світ не тямить. а заєць стоїть за корчем, дивиться на ту роботу та й кричить вовкові.

як кобила вчуяла той крик, гадала, що то другий вовк, як пуститься тікати, а вовк на вуздечці за нею тягнеться.

що він не гепне об камінь або пеньок, то вона гадає, що він хоче на неї скакати, та ще дужче біжить. так з вовком аж у село забігла, просто до стайні.

господар дивиться: що за неволя? чи кобила теля вродила, чи що? підходить ближче, а то вовк за шию на вуздечці зав’язаний. не знати вже, чи був небіжчик, чи аж там йому кінця доїхали. досить того, що відтоді вже вовки ніколи зайців у куми не просять.

летние каникулы всегда приносят приятные впечатления. позади остались уроки, школьные звонки и переменки, а впереди – ожидание чего-то хорошего.вдвоем с сестрой мы ухаживаем за нашими овощами. на нашей зеленой грядке растут укроп, петрушка, щавель и редис. мы с удовольствием поливаем и пропалываем свою зеленую грядку. и приятно слышать от мамы за обедом следующие слова: » какой удивительно вкусный салат получился из ваших овощей! какие вы умнички, мои девочки! » летом времени достаточно: можно и с подружками погулять, и в гости съездить, и в разные игры поиграть. но больше всего я поездки на море с родителями. я наконец-то научилась плавать этим летом и рада этому. море мне нравится. оно настолько глубокое и широкое, и такое загадочное, что иногда даже пугает своей непредсказуемостью. море бывает одновременно близким и далеким, теплым и прохладным. а как приятно в летний жаркий день окунуться в свежую прохладную воду! и плавать, нырять, плескаться! я разложил на столе морские раковины. прикладывая их к уху, я различаю шум прибоя. и можно почувствовать силу морской волны, которая летит, и попадая на камень, выбрасывает мне в лицо множество ярких соленых брызг. мне весело, я смеюсь вместе со всеми: с родителями, морем, солнцем и чайками. лето пролетает стремительно, и уже снова приближается сентябрь. но это и неплохо, ведь совсем скоро я смогу увидеться со своими одноклассниками, поделиться со всеми друзьями и подружками своими летними впечатлениями. а еще хочется поскорее начать учиться, и вновь радовать своими успехами маму с папой. я думаю, что следующему лету я скажу с полной уверенностью: «! приходи, и мы будем отдыхать и веселиться вместе! ведь мы это заслужили! »