ми маємо цінувати своїх рідних, а особливо свою маму, тому що це найближча у світі людина і її любов найсвятіша. вона ніколи не покине свою дитину у біді і нікому не дасть її образити. з перших наших днів життя мама присвячує себе, свої мрії і надії, своє дозвілля і турботи, нам, і так важко інод гати за тим, як виросши ми забуваємо про свою неньку, про ту, якій ми забов"язані всим. мама вчить нас усьому, дає поради, але іноді ми не прислухаємось до них, а потім жалкуємо. тому, цінуйте кожну краплинку маминої любові : вона свята; кожен промінчик її ніжності і доброти: вони найтепліші.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Спишіть речення, поставте пропущені розділові знаки, побудуйте схеми речень. У кожній частині підкресліть головні та другорядні члени речення. 1. Оберегами слугували і рушники якими оздоблювали вікна і двері а їх вишивка обов’язково відрізнялась від тієї якою вишивали рушники для картин та ікон. 2. Широко побутували настінні розписи які найчастіше несли в собі віддалені мотиви календарних релігійних та сімейних свят а стеля як правило білилась залишалися небіленими іноді сволоки. 1. Розглядаючи хату можна було побачити віконні й дверні пройми пофарбовані в інтенсивно червоний колір що символізував очищення вогнем функцію оберегу виконували й наведені крейдою хрестики навколо вікон та дверей.
Для кожної дитини її мама — найкраща в світі. Моя мама дійсно краща з мам. Уся наша родина дружна і щаслива завдяки їй. Нас у неї троє. І всі хлопчики. Мама іноді жартуючи говорить: «Не троє хлопчисьок у родині, а четверо». Це вона має на увазі тата, коли він пустує з нами на рівних. У ці хвилини мама зітхає, що Бог не дав їй дочки. Але ми знаємо, що це несерйозно, що вона усіх нас дуже і дуже любить.
Головне в нашій мамі — це те, що вона завжди, як я тепер розумію, рахувалася з особливостями наших характерів, ніколи не намагалася зламати, підкорити, принизити. Карати за огріхи карала, але ніколи не принижувала нас, тому що бачила в кожному людину. Мама вчила нас стояти один за одного, допомагати завжди і в усьому, виручати у важких ситуаціях, пам'ятати, що у світі немає нічого дорожчого, ніж міцна родина, де один за всіх і всі за одного.