Увідповідніть речення із засобами зв'язку, якими їх з'єднано. / / 1) вставне слово 2) прислівник 3) вказівна частка 4) синтаксичний паралелізм А Важливим невербальним знаком вітання є потиск рук. Це елемент європейської культури спілкування, який поширився на весь світ. Б Першим руку подає старший молодшому, жінка - чоловікові, соціально вищий – соціально нижчому, а не навпаки. Якщо присутніх багато, то доречно обмежитися потиском рук із господарем (господинею) дому чи начальником, а з іншими, вклонившись, привітатися словами. В У Європі потиск рук застосовують не всюди однаково. Англійці, приміром, використовують його нечасто, а в німців, навпаки, рукостискання настільки поширене, що, як пишуть місцеві гумористи, саме за ним у світі впізнають туристів із Німеччини. Г Чоловіки, за винятком дуже старих і хворих, подаючи руку, підводяться. Жінки, особливо старшого віку, коли вітаються з чоловіками або молодшими жінками, можуть подавати руку сидячи. Д Коли руки мокрі, брудні тощо, потрібно, вибачившись, привести їх до порядку і тоді обмінятися потиском рук. Тут можна обмежитися словесним вітанням і поклоном з приємною усмішкою. 9. Відновіть текст, упослідовнивши

Різновид Речення Графічна схема

Складне речення із

сполучниковим сурядним та

підрядним зв'язками

(сурядне - підрядне)

Довго ще говорили обоє,

обмірковуючи прочитане,

то знову вони замовкали з

приводу якоїсь думки, що

випадково надходила

одному чи другому до

голови. (І. Сенченко)

[ ], то [ ], ( що ).

Складне речення із

сполучниковим сурядним і

безсполучниковим

зв'язками

Але малюнком тоскним і

недбалим не хоче

годувати листопад, і

мріють зорі:

ми серця запалим;

радіє місяць: повернувсь

назад. (П. Филипович)

[ ], і [ ]: [ ]; [ ]: [ ].

Складне речення із

безсполучниковим зв'язком

на основному рівні та

сполучниковим у межах

компонента, що є

складнопідрядним

реченням

Хто боязкий, той не

рушить, хто

відважний, той віз

підважить. (Нар. тв.)

(хто),[той], (хто), [той]

Объяснение:

Творчість. Серед новітніх засобів творчості, які мені дійсно імпонують, я б назвав малювання. Звісно, не просто малювання - це мистецтво існує багато тисячоліть, а так зване малювання за номерами.  

Спочатку ви довго вибираєте, яку б картину вам найбільш хотілося б намалювати. Що до мене, то мені до вподоби тема міських пейзажів. Це можуть бути затишні вулички старих міст, що поволі збігають до моря, або ж відомі і дуже старовинні архітектурні пам"ятки, такі як Видубицький монастир або Лавра у Києві.

Ви купуєте підготовлений, загрунтований холст на підрамнику, до якого додаються фарби та пензлики. Приносите його додому,  звільняєте покупку від прозорої оболонки, роздивляєтеся і готуєтеся створити чудо власними руками.  

Відчуваючи себе щонайменше реставратором або навіть ювеліром, бо робота надзвичайно тонка і вимагає акуратності, ви замальовуєте пензликами різної товщини ділянки холста, і згодом перед очима виникає дивовижна картина, милуючи ваше око своїми кольорами. До цього додається відчуття, ніби ви - творець, справжній майстер, художник, хоча насправді ви зовсім не вмієте малювати.