Запиши речення у майбутньому часі.Настало літо. Пролунав останній дзвінок. У дітей розпочалися літніканікули. Вони раділи теплим дням і відпочинку.

Відповідь:

Настане літо. Пролунає останній дзвінок. У дітей розпочнуться літні канікули. Вони радітимуть теплим дням і відпочинку.

Пояснення:

Есе на тему "Права людини і громадянина в якобінській Франції":

Про права людини і громадянина якобінської Франції найкраще розповість особлива декларація, яка була проголошена наприкінці серпня 1789 року. У цьому документі знайшли відбиття ідеї так званого природного права.  Такі погляди були своєрідним методом боротьби проти класів, що потерпали від несправедливості.

У цьому документі були сформульовані демократичні і гуманістичні засади та ідеї. Проголошувались свобода та рівність,  основні принципи були спрямовані  проти деспотизму і станового ладу. Варто зазначити, що деякі з основних принципів документа є актуальними і сьогодні. А сама Декларація внесена до реєстру ЮНЕСКО.

Сьогодні вранці я збиралася на прогулянку,адже був вихідний день і мені нема було чого робити вдома. На вулиці була дуже гарна та ясна погода,яка так і манила мене. Коли я вийшла,то ,чомусь, нікого не було з моїх товаришів та друзів, і це мене  засмутило,бо дуже хотілося пограти  у нову гру.   Так я сиділа  дуже довго,але раптом,щось маленьке промайнуло в мене перед очима. Я не зрозуміла нічого і продовжумала сидіти на лавочці. Через декілька хвилин до мене ,з великими очима,підбігло діти,які голосно викрикували незрозумілі слова:-Де?!-Ти бачила?!-А куди пролетіла?!-Куди?!!Я, не розгубившсь, запитала:-Що і куди пролетіло? А вони мені:-Тільки-но що біля тебе пролитав стриж,куди він полетів,куди?!Я,трохи подумав,зрозуміла про що йде мова і сказала:-Здається туди полетіла щось маленьке  і дуже швидке,-і показала у сторону до великого дуба.Усі діти раптом побігли туди, і я вирішила не відставати від них.Коли ми підійшли до того дерева,то побоачили маленького стрижа,що лежав біля дерева майже не рухаючись. Діти,не помітивши мене, почали вигадувати,як до маленькій пташці,і я запропонувала:-Давайте віднесемо її до діда Панаса,він дуже любить птахів і з радістю нам до Діти дуже зраділи моїй пропозиції і кричали:-Веди!-Веди,скоріше!І я відвела усіх до діда. Спочатку він уважно розглянув пташку,щось дуже швидко зробив,дав її води...і вона опритомніла. Виявилося,що у пташки було зламане крило,а дід Панас легко перев`язав його.-Дякуємо вам!Дякуємо!-кричали ми діду. А потім усі і подякували мені:-Дякуємо і тобі, ти нас дуже виручила! Пішли з нами гратися!-Авжеж ходімо! - з радістю сказала я. Так я познайомилася не лише з новими й гарними друзями,а й до бідній пташці. Це був найкращий день!