Виділіть речення із сурядним і підрядним зв'язком. Сонце і повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що здається, надворі стоїть весна, одягнена у білі шати (М. Коцюбинський Минає літо, осінь вже бреде, лісів багрянець торкнувся вересневий, і пахне чебрецем, і листя де‑не-де, кружляючи, лягає під дерева (Л. Тендюк). В ті дивні дні, коли мої штани іще тримались на одній підтяжці, я все ніяк допетрати не міг, що крутиться земля, мов куля кругла (Б. Олійник). Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й повабними, ноги ледве торкались землі, руки гнулись, як гумові, вся фігура його нагадувала тонку й гнучку лозину. (М.Коцюбинський).

Говорюща риба - головний персонаж однойменної казки Емми Андрієвської. Вона була "соромом родини", бо мала чинити так, як інші - мовчати. Тому балакуху вигнали подалі від риб'ячої громади. Автор наділяє свою героїню кращими рисами характеру: привітністю, щирістю, добротою, бажанням до вірністю. Єдиний її недолік - зайва балакучість, коли не було співрозмовника, то говорюща риба розмовляла сама з собою. Їй пощастило зустріти рибалку, з яким балакуха заприятелювала. На жаль, через свою довірливість говорюща риба закінчила життя на сковорці рибалчиної дружини. Приятель риби, небалакучий рибалка, був невдахою: йому не щастило з уловом, дружина завжди сварилася, докоряла чоловікові за малий улов. А говорюща риба зрозуміла його краще, ніж люди, і стала допомагати. Рибалка був добрим, не здивувався зустрічі з балакучою рибою, став їй за товариша. Він прислухався до порад нової приятельки і був щасливий від знайомства з нею. Коли рибалці стало щастити на річці, він вирішив віддячити говорющій рибі й запросив її в гості. Чоловік так і не дізнався про смерть приятельки, тому довго чекав її біля річки.  

Коли ми кажемо про мамину пісню чи співанку,

ми уявляємо собі легке покачування та рідний голос. Чи пам’ятаєте ви матусині

колискові, такі тендітні, заспокійливі та розслаблюючі? Завдяки колисковим

пісням ми бачимо безтурботні чарівні сни та розвиваємо наше уявлення.  Мамина пісня – це своєрідна молитва за дитину.

Мамина пісня – це наш оберіг, магічна взаємодія між матір’ю та дитиною. Її

цінність закладена саме в передачі позитивної енергії. Крім того, співанка

передає життєпис та знайомить малечу з побутом, традиціями, нормами поведінки в

суспільстві, таким чином, мамина пісня формує картину нашого світу.

Подробнее - на -