1. Зворотний займенник себе вказує на відношення до діючої особи. Він не має форми: а) знахідного відмінку; б) називного відмінка; в) місцевого відмінку. 2. Додаванням часток аби-, де-, -сь, будь-, -небудь, казна-, хтозна- до питальних займенників утворюються: а) означені займенники; б) неозначені займенники; в) заперечні займенники. 3. За значенням граматичними ознаками займенники поділяються на: а) шість розрядів; б) дев’ять розрядів; в) сім розрядів. 4. Окремо з ні пишуться такі заперечні займенники: а) ні/хто, ні/чим, ні/якому, ні/чийому; б) ні/про/що, ні/перед/чим, ні/від/кого, ні/до/якого; в) ні/чим, ні/кому, ні/якому, ні/кого. 5. Визначити рядок, у якому всі займенники пишуться через дефіс: а) ні/хто, казна/який, аби/який, де/що; б) аби/хто, будь/чий, котрий/сь, де/хто; в) казна/що, будь/який, хтозна/що, невідь/який. 6. Займенники я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони є: а) вказівними; б) означальними; в) особовими. 7. Якому рядку всі займенники вказівні: а) ця, якою, чиїх, ніякі; б) цій, те, таку, тим; в) кожному, твоєму, мій, їхнього. 8. У якому рядку всі займенники присвійні: а) твоїм, вашого, моїми, своїми; б) самих, вся, чиїсь, стільки; в) їхня, моє, твоя, собою. 9 .Перепишіть слова, розкриваючи дужки. (Що) небудь, (коли) небудь, (ні) (до) чого, (ні) коли, (де) хто, (де) коли, (аби) як, (аби) хто, який (сь), (де) кілька, (ні) який, (ні) де, (ні) хто, (ні) (за) що, (ні) звідки, (ні) як, (казна) де, (казна) хто, (хтозна) коли, (хтозна) скільки, (ні) (від) кого, де (небудь), який (небудь), (будь) де, (будь) що.

ответ на задание.

1)(Б).

2)(В).

3)(Г).

4)(А).

5)(Б).

6)(В).

7)(А).

8)(Б).

9)Що-небудь,коли-небудь,ні до чого,ніколи,дехто,деколи,абияк,абихто,якийсь,декілька,ніякий,ніде,ніхто,нізащо,нізвідки,ніяк,казно-де,казно-хто,хтозна-коли,хтозна-скільки,нівідкого,денебудь,який-небудь,будь-де,будь-що.

Як правило, під видатною людиною прийнято вважати когось, хто добився помітних успіхів у певному виді діяльності, зміг виділитися, «видатися», серед всіх інших людей. Але існує безліч критеріїв і проблем пов’язаних з цією людською якістю. Що є критерієм для визначення видатної людини? Слава і популярність? А може бути саме головне у сучасному світі – зароблені гроші і вплив? Або все-таки користь, яка була доставлена суспільству? Дати відповідь на це питання обов’язково, щоб визначити, кожна людина може стати видатною.

Насамперед, хотілося б зауважити, що в сучасному світі тих, хто вважається видатним, існує багато. Це ті ж зірки спорту і кіно, і мільярдери, підприємці, вчені і багато подібних. У той же час існує багато рівнів цієї якості. Наприклад, Білл Гейтс відомий по всьому світу, його по праву вважають видатною людиною. А ось яка-небудь зірка кіно з Африки є видатною тільки для тієї країни, в якій вона живе. Втім, обидві людини з цього прикладу є видатними, що дозволяє сказати, що стати видатним не так-то й складно. Іноді трапляється й так, що люди стають видатними випадково. Та чи варто розглядати такі приклади? Все ж таки, хотілось би дивитись на цю проблему системну, виключаючи всі можливі випадковості, хай вони й мають місце в певних ситуаціях.

Щоб стати видатним людина повинна досягти помітного успіху в певному виді діяльності. Усього видів діяльності у світі безліч, і той, хто бажає стати видатним, має добре проаналізувати свої таланти, здібності і нахили, щоб займатися саме тим, що в подальшому може принести йому високий статус, славу і визнання. Я думаю, що кожна людина може стати видатною, для цього дуже важливо попередньо правильно здійснити аналіз самого себе і своїх можливостей. Якщо це буде зроблено правильно і ефективно, що ж, на шляху до слави перед людиною буде стояти ще багато завдань, які необхідно долати з труднощами. Тим не менш, швидше за все, видатного статусу досягти вдасться.

Кожна людина хоча б у глибині душі хоче бути видатною. Для цього необхідно добре подумати, застосувати свої якості найкращим чином і бути готовим до постійної серйозної праці. Втім, справедливості заради варто помітити, що далеко не завжди статус видатної людини рівнозначний стану щастя. Проблема в тому, що замість пошуків щастя людина часто шукає славу, якийсь певний статус тощо. Але лише боротьба і пошук щастя вартий серйозної і відповідальної праці. Все інше – це всього лише приємне, але далеко не обов’язкове життєве доповнення, без якого, загалом, цілком можна обійтися.

В соняшника були руки і ноги,
Було тіло шорстке і зелене.
Він бігав наввипередки з вітром,
Він вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці.
І купався коло млина, і лежав у піску,
І стріляв горобців з рогатки.
Він стрибав на одній нозі,
Щоб вилити з вуха воду,
І раптом побачив сонце,
Красиве засмагле сонце
В золотих переливах кучерів,
У червоній сорочці навипуск,
Що їхало на велосипеді,
Обминаючи хмари у небі…
І застиг він на роки і на століття
В золотому німому захопленні:
— Дайте покататися, дядьку!
А ні, то візміть хоч на раму.
Дядьку, хіба Вам шкода?!
Поезіє, сонце моє оранжеве!
Щомиті якийсь хлопчисько
Відкриває тебе для себе,
Щоб стати навіки соняшником