Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Визначити, до яких розрядів належать сполучники (Єднальні, розділові чи протиставні), якими з’єднано частини речень. Речення № 6 розібрати синтаксично.1.Відшуміло вже літо, і осінь прийшла (Г. Хорташко 2. Або гори Карпати сповиті в синяві мряки, або непроглядні густі праліси синіють здалека (О. Кобилянська).3.Сузір’я бігли за Чумацьким Возом, а ми пливли в чудацькому човні (В. Стус). 4.В полі коли-не-коли сюркне цвіркун або здалека донесеться крик перепела (Панас Мирний).5.Дороги розмиті, і чується крик журавлиний (Л. Костенко). 6.Росинка заблукає в павутинці, й сивішатиме небо що не день, а літо з осінню, лишившись наодинці, довірливу розмову поведе​

Відповідь: 1)"Один був молодий собі козак, збройний, як до війни; другий, по одежі і по своїй бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду — старий козарлюга".

2)Не доїжджаючи двічі три версти до Києва, подорожні звернули в гай, на доріжку, що вела до Череваневого хутора, Хмарища.

3)Хмарище було оточене гаями, як хмарами, нагадувало невелику фортецю — з баштою, дубовими воротами, добрим пилом навкруги.

4)"Справді, Василь Невольник був собі дідусь такий мізерний, мов заряз тільки з неволі випущений: невеличкий, похилий, очі йому позападали і наче до чого придивляються, а губи якось покривились, що ти б сказав — він і зроду не сміявся.

5)Як же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то і він устряв до козацького війська; бо гарячий був чоловік Шрам і не всидів би у своїй парафії, чуючи, як ллється рідна йому кров за безбожний глум польських консистентів... над українцями, за наругу католиків і уніатів над греко—руською вірою".

Пояснення:нашол

Однорідними називаються такі члени речення, які відповідають на одне й те саме питання й відносяться до одного й того ж члена речення або пояснюються одним і тим же членом речення.
Порівняйте два речення:
Я часто отримую листи і посилки. Я часто отримую, і відправляю листа.
У першому реченні два доповнення відповідають на питання ЩО? і відносяться до одного і того ж присудка, а у другому реченні два сказуемых пояснюються одним загальним доповненням.
Однорідні члени зазвичай виражаються словами однієї частини мови, як це було в пропозиціях вище, але можуть бути виражені і різними частинами мови. Наприклад: Він говорив повільно, з великими паузами. У цьому реченні перше обставина виражено прислівником, а друге - іменником з прийменником.
Однорідні члени у реченнях можуть бути поширені, тобто можуть мати залежні слова. Розгляньте уважно наступна пропозиція.
Мужики знімали шапки з голови і вклонилися.
Тут два однорідних сказуемых (ЗНІМАЛИ і КЛАНЯЛИСЯ) : перше поширене обставиною (З ГОЛОВИ) та доповненням (ШАПКИ) , а друге не поширене (у нього немає залежних слів) .
В одному реченні може бути кілька рядів однорідних членів. Наприклад:
Місяць піднімалася і освітлювала дорогу, поле й будинку села.
Перший ряд однорідних членів у цьому реченні створюють сказуемые, другий - доповнення.