Опинитися неба , намокнути до останньої нитки, кинутися з усіх ніг , не мати кінця-краю, іти як не своїми ногами, спати без задніх ніг , жити на широку ногу, вивчити дуже добре. Добери до поданих висловів прислівники-синоніма.

Объяснение: і всьо так напиши вчительці

Зима часто починається з холодних вітрів і сонячних морозних днів, що прийшли на зміну дощам пізньої осені. Дерева, що вже давно скинули своє листя, занурюються в глибокий сон. Яскраве сонце світить лише кілька годин на добу і зовсім не зігріває.

На вулиці мороз, і люди видихають густі струмені пари. Усі закутались в теплі шарфи, сховали вуха під шапками, а руки в рукавички. Тільки ніс і щоки ніяк не вберегти від морозу, і вони стають рум'яними.

А потім випадає довгоочікуваний сніг - густий і чистий, який не тане через півгодини. Сніг перетворює звичайний світ навколо у казковий. Сніг товстим білим килимом вистилає дахи будинків, лягає на гілки дерев, а в повітрі ще кружляють великі сніжинки. Замерзають річки. А в містах заливають катки, на яких можна кататися на ковзанах або просто так, і там завжди повно дітвори. Грають в сніжки, ліплять сніговиків, катаються на санках і лижах. Всюди чути вибухи сміху і радісні крики.

Іноді буває така хуртовина, що не видно на метр попереду себе, вітер і сніг б'ють в обличчя. А бувають спокійні ясні дні, коли сніг виблискує на сонці, ніби складається з дорогоцінних каменів.

Коли наступають новорічні свята, всюди запалюють різнокольорову ілюмінацію - на центральній ялинці в центрі міста, у вікнах усіх  будинків і магазинів.

Зима - ніби справжня Снігова королева, холодна та іноді непривітна. Зате прекрасна в своїх шикарних білих ошатах зі снігу й прикрасах з діамантів льоду. Накинувши на плечі шаль з вітру та хуртовини, зима нечутним кроком легко ступає по землі, радуючи нас своєю красою і веселими зимовими забавами.

Папа: Донечко, на дворі кінець грудня, ти знаєш, яке скоро свято?
Донька: Слухай, пап, мені всього 11 років, звідки мені знати таке? Піди в четверту вітальню на 3-му поверсі, там по-моєму календар висить.
Тато: Ну, це свято ми вже святкували. Спробуй вгадати.
Донька: А, зрозуміло, це те свято, коли ми їздимо на Гаваї.
Тато: Ні, донька, те свято, про яке ти говориш це твій день народження. Його ми святкуємо 5 числа кожного місяця.
Донька: А, це той день, коли ми на танку катаємося?
Тато: Ні, то день перемоги.
Донька: А, день катання на літаку?
Тато: Ні, то день авіації.
Донька: А, згадала. Це той день, коли ти всім кажеш, що в тебе коштів немає.
Тато: Немає, те 1-е квітня ... або день приходу податкової інспекції. Але те, про що я кажу - інше свято.
Донька: Ну, останнє, що я пам'ятаю - день, коли ми в аквапарку катаємося.
Папа: Ой, дитинко, як ти пам'ятаєш такі дрібниці. Просто в той день зламалося джакузі.
Донька: Здаюся.
Тато: Ну, скоро свято новий року.
Донька: І що в ньому незвичайного?
Тато: Дарують подарунки.
Донька: Ну, я і питаю, що в ньому незвичайного?
Папа: Подарунки дарую не я, а дід мороз.
Донька: А що, у діда морозу ще більш коштів, ніж у тебе?
Тато: Ні.
Донька: А чого він тоді подарунки всім дарує, краще б для себе чого-небудь купив.
Тато: Ні, дарувати подарунки - його робота.
Донька: А ця робота високооплачувана?
Тато: Ні, йому ніхто нічого за це не платить.
Донька: Добре, що ти не дід мороз. Ну, а скажи, як святкують новий рік.
Папа: Вся родина збирається укупі, вони п'ють вино, їдять салати, а дітки кричать «Ялинка Палай» і ялинка запалюється.
Донька: А, так би відразу й казав. Це день шашликів.
Папа: Чому ж шашликів?
Донька: Ну, в день шашликів вся родина теж збирається спільно, вони теж п'ють вино і їдять салати, а дітки розводять багаття, щоб підсмажити шашлики.
Папа: Як ти багато ще не знаєш. Ось у мене новий рік асоціюється з мандаринами і жуйками по рублю.
Тато: Ну, а зараз давай наряджати ялинку!
Донька: А для чого її наряджати, якщо вона все одно згорить?
Тато: Ні, вона не згорить, ми просто на неї ліхтарики повісимо, і вони будуть сяяти.
Донька: Ну от, а я вже замислювалася пострибати через багаття. Добре, пішли.