1. Разом треба писати всі прислівники у рядку А мимо/хідь, на/яву, будь/що/будь Б по/друге, на/вшпиньки, до/ладу В на/сам/перед, на/чисто, за/видна Г до/пізна, куди/небудь, перед/усім Д до/віку, коли/не/коли, в/середині 2. Через дефіс треба писати всі прислівники у рядку А по/середині, по/київськи, по/третє Б час/від/часу, коли/не/коли, як/не/як В кінець/кінцем, вряди/годи, будь/де Г сам/собою, повік/віки, такий/сякий Д по/латині, по/дитячому, по/свійськи 3. Окремо треба писати всі прислівники у варіанті А сама/самотою, на/жаль, в/обмін Б під/силу, по/переду, по/правді В до/побачення, що/тижня, по/суті Г до/речі, повсяк/час, у/стократ Д за/молоду, без/кінця, з/переляку 4. Прийменник є в кожному реченні, ОКРІМ А Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина. Б Не можна любити народів других, якщо ти не любиш Вкраїну. В Батьківщина починається для людини зі шматка хліба. Г Люди з красивими душами не здатні на підлість. Д Як хороше радіти без причини, коли на місто сутінь опада. 5. Усі слова – прийменники у рядку А перед редакцією, хай знають, навколо стадіону Б попід горами, переді мною, назустріч вітру В незалежно від обставин, поміж травами, лише сьогодні Г на світанку, виконала ж таки, з-поміж друзів 6. Виділене слово є прийменником у реченні А Аж ось нарешті і коханий край, знайоме поле, озеро і гай. Б Орачі порушать сонну ниву, тополю збудить трактор край села. В Україна – Вкраїна – країна – так віддавна край рідний звуть. Г Ох, тривого, дика тривого, не шаленій і серця не край. Д Сини землі тепер повстали за неозорий край свій, за степи.