Завдання 18. Вставте потрібні прийменники, узгодивши з ними іменники, щов дужках.Ми підготувалися... (засідання Я мешкаю... (адреса). Ви можете звернутися..до Треба підготувати заходи... (поліпшення умов праці). За мо Вас...(робота). Ми надіслали листа... (адреса). На підприємстві було створено комісію...(справи молоді). Я звернулася з проханням надати відпустку... (сімейні обставини).Завдання 19. Відредагуйте речення.1. Дирекція зобов'язана надати звіт зі своєї діяльності за минулий рік.2. Головний бухгалтер підприємства назначається на посаду і звільняється від неївідповідно із встановленим порядком.3. У випадку розірвання договору статут втрачає юридичну силу.4. Ми організували заняття по індивідуальних планах.5. Дякуючи підтримці колег, я зумів подолати труднощі.6. Дана думка заслуговує уваги.​

тарас григорович шевченко — не лише відомий поет, але й відомий художник україни. з-під його пензля з'явилося чимало талановитих і неперевершених картин. свій перший автопортрет він намалював у 1840 році, коли стараннями друзів був уже викуплений із кріпацтва і почав навчання в академії мистецтв у петербурзі. його мрія здійснилася — він вільний і буде навчатися живопису!

перед нами молодий шевченко, йому лише 26 років. темне волосся відтінює світлий відкритий лоб, легка привітна усмішка сховалася в куточках губ. погляд очей глибокий і проникливий, у ньому і смуток за пережитим, і сподівання на кращу долю, але водночас трохи підняте підборіддя підкреслює наполегливий і впертий характер. пізніше він напише: «караюсь, мучусь, але не каюсь! »

овал обличчя юного тараса ніби освітлений дивним промінням на темному тлі. юнак, який зображений на картині, ще не знає, яка доля його очікує, тому погляд чистий, привітний. він ще не знає про допити, каземати, в'язниці, солдатську муштру, про заборону писати й малювати. йому зараз віриться, що він врешті вирвався на волю і тепер матиме змогу творити: малярський хист дасть можливість розкритися йому вповні.

це був період, коли майбутній великий поет навіть не здогадувався про своє призначення. та це буде потім, а зараз він радий бачити всіх і вітати на своєму порозі.

На мою думку, діти повинні щоразу прислухатися до порад батьків, які мають значно більше знань і досвіду, ніж їхні діти.

По-перше, навіть молодші школярі вважають себе настільки ж розумними, як і батьки, тому й нехтують поради старших, що призводить часом до небажаних наслідків. Одним із прикладів може бути випадок у звичайній київській сім’ї. Мати не раз нака­зувала дітям не чіпати аптечки без потреби. Але якось, коли до­рослих не було вдома, Оленка зі старшим братом-третьокласником вирішили скуштувати з кількох упаковок по одненькій різнобарвній пігулці в солодкій оболонці... й отруїлися.

По-друге, батьки намагаються застерегти дітей від небезпеки, на яку часто наражається молодь, тому й забороняють їм певні речі. Це обурює підлітків, які гостро потребують самостійності, але, здобувши гіркий досвід, вони розуміють, що дорослі мали рацію. Отже, скільки років вам б не було, потрібно завжди дослухатися до порад батьків.