Поширте подані речення другорядними членами. Сонце (на який час?) ... засліпило (кого?) ... . (Яка?) ... доріжка стелиться між (якими?) ... хлібами. Струмок вибігає (звідки?) ... і впадає в озеро, потім по другім боці (чого?) ... знов витікає і губиться (де?) Подихає (який?) ... вітерець і розносить тепло (якого?) ... ранку.

Культура мовлення — це духовне обличчя людини.
Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримання загальноприйнятих літературних норм. 
Мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним.
Щоб цього досягти, слід вслухатися в живе мовлення, вдумливо читати політичну, художню, наукову літературу.
Треба активно розвивати своє мовлення.
Культура мовлення тісно пов'язана з культурою мислення.
Мовлення тоді гарне, коли воно якнайповніше і якнайточніше передає думки чи малює образи, зрозуміле і легко сприймається.
Грамотне, багате мовлення — не тільки ефективний засіб передачі й сприйняття думок та образів. Це й вияв поваги до людей, з якими спілкуєшся, до народу, який створив цю мову.
 

Вік живи — вік учись.М'якими у цій позиції можуть бути лише приголосні звуки [д], [т], [з], [с], [дз], [ц], [л], [н]:молодь, кінь, тінь, скрізь, мить, стань, вітрець, осторонь.

У середині слова м'якість приголосних звуків [д], [т], [з], [с], [дз], [ц], [л], [н] позначається м'яким знаком лише перед твердими нешиплячими: козацький, товариський, призьба, боротьба, їдьте, ненька.
Вченому світ, а невченому тьма.Грамоти вчиться — завжди пригодиться.В дієсловах перед часткою -ся (-сь) м'який знак зберігається: зберігають- зберігаються, будують- будуються, стань- станься, постачають- постачаються.