Твір на тему придоохорона​

Бути самим собою - значить чинити відповідно до волі своєї душі і свого серця, мати свої життєві принципи і не відступати від них. Бути собою – основоположне право людської особистості. Відстоювання цього права не є егоїстичною примхою: ми маємо бути собою, щоб витримати власну відповідальність, не зрадити свою любов і своє незаступиме покликання.

Ось що значить бути собою! (С абзаца. Ну можно не писать. )

Или так:

Бути самим собою - значить чинити відповідно до волі своєї душі і свого серця, мати свої життєві принципи і не відступати від них. Бути собою – основоположне право людської особистості. Відстоювання цього права не є егоїстичною примхою: ми маємо бути собою, щоб витримати власну відповідальність, не зрадити свою любов і своє незаступиме покликання.

Вот еще:

Бути самим собою - значить чинити відповідно до волі своєї душі і свого серця, мати свої життєві принципи і не відступати від них. Іншими словами, бути самим собою - значить чинити відповідно до волі своєї душі і свого серця. Але чи можливо зберегти свою індивідуальність в умовах нашої сучасної дійсності? Якщо так, то яким чином? На жаль, реальне життя, точніше, сучасне суспільство, диктує нам свої закони і правила (перш за все з точки зору етики і моралі). На мій погляд, умови сучасного життя не дозволяють людині повною мірою висловити свою сутність, своє єство, жити згідно душевної волі. Переслідуючи певні життєві цілі (заміжжя, престижна робота і т.д.), людина пристосовується до цих умов, зливається з натовпом, намагається бути схожим у своїх діях на більшість, втрачаючи тим самим свою індивідуальність. Яскравим прикладом може служити таке явище, як мода, правилами якої підпорядковуються всі без винятку.

Вот ссылка на сайты, сам посмотри что тебе нужно:

https://duh-i-litera.com/bookstore/pravo-buty-soboju

Відповідь:

Пояснення:

ема: Присвійні займенники. Морфологічний розбір займенників

 

Хід уроку

ПРИСВІЙНІ займенники вказують на належність чогось:

мій, наш - першій особі;

твій, ваш - другій особі;

їхній - третій особі;

свій - будь-якій особі.

 

Присвійні займенники змінюються за родами, числами й відмінками

Н.в.

мій

моя

моє

мої

Р.в.

мого

моєї

мого

моїх

Д.в.

моєму

моїй

моєму

моїм

Зн.в.

мій, мого

мою

моє

мої, моїх

Ор.в.

моїм

моєю

моїм

моєми

М.в.

(на) моєму, моєм

(на) моїй

(на) моєму, моєм

(на) моїх

 

Значення присвійних займенників можуть набувати особові займенники: його, її, їхній у формі родового відмінка.

 

ПОРІВНЯЙТЕ:

Це блудний син.

І хто його не знає?

І. Драч

Була його дорога нелегка.

М. Рильський

А її огорнула печаль.

Б. Олійник

У її очах ворухнувся здогад.

М. Стельмах

 

Такі присвійні займенники, на відміну від особових, ніколи не мають приставного звука [н].

Послідовність розбору займенника як частини мови

Займенник, його загальне значення.

Початкова форма.

Розряд за значенням.

Рід (якщо є).

Число (якщо є).

Відмінок.

Синтаксична роль.