12. Укажіть складне речення зі збігом двох сполучників, у якому правильно розставлено розділові знаки. А А Батий думав щось своє, він ховав ці думи в собі або, коли опівдні пригрівало сонце виходив з юрти, сідав у зручне ромейське крісло і надовго втуплював свій зір у синю морську далечінь. Б Між лісом і струмком долонька лугу, й, коли йти по траві, то з-під ніг весь час вискакують прозорокрилі коники. В Небо аж дзвенить, і, хоч сонця ще нема, а ці дівчата вже передчувають його. Г Чабан — це той, хто все життя на ногах, кого спека продублює і осінні мряки пронизують до кісток, і, коли інші ще сплять, він уже з отарою виходить з кошар у мокрі поля на свої цілоденні вахти.

ответ: Б

Объяснение:

Сполученики коли і то

ответ:

1.ярослав мудрий,був першим князем , який не прагнув походів та завоювань.

він удовольнився тим,що зміцнив кордони своєї держави захистив її від ворогів.

3.варто відзначити , що ярослав був людиною всебічно освіченою на відміну від батька.

4. ми по праву можемо пишатися цим, державним діячем адже його досягнення залишили значний слід в українській історії.

5. хоч би де працювали, ми потім постійно підтримували дружні взаємини з нашим сашком що завжди був цікавим співрозмовником.

6. громадські активісти , аби стало чистіше вийшли прибирати в лісі де від сміття страждала природа.

7. як вирушав батько в дорогу, і прощався з вітьком дід з бабою помітили печаль у синових очах.

8. тиша стояла така містка, що дмитро почув як б’ється його серце.

9. там де річка перетинає місто, були .

10. отакого вечора коли цвітуть садки, гостріше відчуваєш усе прекрасне.

11. місяць пірнає в хмару, так що видніється небокрай.

12. оскільки навчання закінчилося, ми з радістю вирушили у подорож.

"Ось ми і виросли" як би це сумно не звучало, але так воно і є. Коли ми були малими, всі рушення за нас приймали дорослі, а зараз вже час за розум братися і нам, та вирішувати усі наши проблеми самим.

Як то кажуть "Без труда, не виловиш і рибку із пруда". Якщо ми і далі будемо сидіти на одному місці в очікуванні того що, все замість нас зробить хтось інший, то всі наші прекрасні мрії ніколи в житті не здійсняться, бо окрім нас самих, воно нікому не потрібно.

Я вважаю, що кожна людина має місце в своєму житті для подвигу, хай це буде маленьке діло, але ти знаєш що ти приклав усі свої зусилля, знання та любов до цього діла, спочатку краще починати з чогось малого, а далі буде більше.

Для того щоб якомога краще розвиватися, та досягти свої цілей можна вчитися не лише у наших українських поетів, також і в зарубіжних, бо в їх творах також дуже багато цікавого та корисного, але пам'ятайте " чужому научайтесь, й свого не цурайтесь" .

Якщо ти будеш робити все для своєї цілі з любов'ю та гарним бажанням, а не так що робишь, аби було. Так ніхто не робить, як кажуть"що посієш, те й пожнеш" якщо робити як-небудь, то гарного результату можеш навіть і не чекати, для успіху потрібно прикладати багато зусиль.