1) Три разки жовтуватих від часу намистин, загорнуті в руду панчоху, перейшли мені в спадок від бабусі. У нас, на півдні Вінниччини, таке намисто називали баламутами — перекручене від «перламутр». ВИзначити Види й засоби міжфразного зв’язку . 2) Три разки жовтуватих від часу намистин, загорнуті в руду панчоху, перейшли мені в спадок від бабусі. У нас, на півдні Вінниччини, таке намисто називали баламутами — перекручене від «перламутр». Бабуся в ньому виходила заміж, а до неї — її мама. Бабуся тримала баламути у великій скрині на самому дні, під горою домотканих скатертин, рушників і сорочок. Діставала дуже рідко, але коли це ставалося, завжди пускалася в спомини. Розповідала, що до неї часто приходили дівчата брати баламути на своє весілля. Тоді особливих статків не було, тому такі позички були звичні. Намисто свідчило про статус його власниці: що більше разків на шиї — то багатшого вона роду. Найдорожчим було червоне із середземноморських натуральних коралів. Одна низка могла коштувати, як добра корова. Найдешевшими були пацьорки — з дрібних скляних або дерев’яних намистин. Баламути йшли десь посередині між коралями та пацьорками. Бабуся казала, що розділить баламути й дасть по одному разку в сім’ю кожного з трьох синів — дочок у неї не було. А недавно потай віддала все мені. Може, тому, що я найбільше любила слухати про її молодість? Знайдіть у тексті речення з різними видами звязку та скласти схмеми.
Ответы
Жоржини, айстри, а ще троянди з теплиці — ось квітки, які так приємно дарувати восени. Троянди — курортниці, цілий рік вони грітимуться в теплицях. А ось жоржини й айстри квітнуть недовго.
Жоржини й айстри я щиро полюбляла ще в першому класі. Букети саме з цих квітів ми дарували тоді випускникам. Я запам’ятала їхній несильний, але терпкий трав’янистий запах, їхні цупкі стебла, темнуваті на зрізі. З таким букетом було жаль розставатися. Друга моя зустріч з осінніми квітами сталася трохи пізніше. На мій день народження я одержала чудові подарунки, про які щиро мріяла, а на додаток — букет айстр. Довго я милувалась отими квітами, а потім поставила їх у вазу. Увесь вечір я нишком позирала на стіл, де пили водичку й оглядали гостей мої айстрочки.
Коли бачиш останні квіти осені, згадуєш ніби зразу про все на світі: про те, що жоржини й айстри в’януть так само, як і тепличні троянди, про те, що навчальний рік тільки-но почався. А ще про те, що люди дещо нагадують осінні квітки.
У японців існує мистецтво складання композицій з квітів. Здається, мої улюблені квіти їм теж до смаку. Якби мені запропонували скласти квіткову композицію на осінню тему, я б зробила так. У темно-синю низеньку вазу поставила б одну жоржину й одну айстру, а між ними поклала б золотавий кленовий лист. А поруч — тендітну троянду як символ скороминущості прекрасного.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
У народі це свято асоціюється з смачними печеними млинцями та веселими гуляннями. Мета таких гамірних масових заходів полягала в тому, щоб розбудити весну від сну і прогнати геть зиму.Різноманітні рецепти млинців були таємницею кожної господині і передавалися через покоління. У кожної газдині були свої фірмові інгредієнти, але в основному, млинці пеклися на основі пшеничного, вівсяного або кукурудзяного борошна.
У стародавні часи це свято не обходилося без катань на конях, а молоді хлопці старалися спеціально до Масниці обзавестися саньми і прокатати молодих дівчат. Молоді пари обов'язково брали участь у таких розвагах. Упряжки з кіньми з дзвониками і веселим сміхом вершників ганяли за годинниковою стрілкою навколо сіл, намагаючись розбудити природу і відлякати зиму.
У наш час дуже добре збереглись ці стародавні світлі традиції на Західній Україні. Саме тому багато хто намагається провести масляний тиждень в Карпатах, де можна відчути національний колорит свята, покуштувати найсмачніше і ситне частування і самостійно взяти участь у гуляннях.