Розставте правильно розділові знаки в поданих реченнях. Біля кожного розділового знака в дужках напишіть, за яким правилом ви його поставили. Підгорецький замок по праву охрещений «українським Версалем», вважається найкрасивішим із замків Золотої підкови. У гірській місцевості на відміну від пониззя косовиця стартує трішки пізніше. Там на горі біла хата із бабиного літа. І місяць падає у руки спинивши на секунду біг. Дзвени моя пісне крилата в вітрах світової весни. Так пахнуть тільки у дитинстві гречаний вистояний мед і теплі руки материнські і неба зоряний намет. Мова то цілюще народне джерело. Пада зірка у синь неозору своїм сяйвом окресливши небо. Пташка радіє весні а дитя матері. Подолати вершину це щастя у захмар’я піднятись це диво. В терпке повітря чисте прохолодне рожевий ранок уплітає промінь. Із тебе першої моєї вулиці почав я відкривати білий світ. Я так давно не бачила тебе мого весняного струмка. Ой не шуми журливо темний гаю мій. А земля скована морозом покрилася білим снігом. Життя без праці часник без хліба. Вітер наче громадить покоси в нічнім небі.

Несподівано
Ми з сестрою дуже здивувалися. Так як ми завжди шукали пригоди та щось нове ми вирішили швидко піти до сусідів та спитатися їхню думку щодо того, що відбулося уночі. Ми стояли біля будинку і раптом з-за рогу  вулиці вийшов наш старенький дід Петро. Ми вирішили, що він буде перший кого ми будемо допитувати, але він не став з нами говорити, а лише сердито пробурмотів, що нам ніхто не буде відповідати на таке безглузде питання. Ми з сестрою задумалися над цими слова і швидко зрозуміли, що дід Петро досвідчений та говорить діло. з сумними обличчями ми пішли додому

Вчителька: Сьогодні, діти, ми постараємося розтлумачити цікаве китайське прислів'я. Звучить воно так:«Людину пізнати  нелегко. Але той, кого легко пізнати, не вартий того, щоб з ним знатися». Як ви вважаєте, що воно означає? Марійко, я ж бачу, тобі є що сказати.

Марійка. Так, Ольго Петрівно. Я вважаю, що людину складно пізнати, бо кожна людина - це окремий світ, і ми всі дуже різні.

Вчителька: Так, ти права, Марійко. Хто ще?

Микола: Можна, я? Я згоден з Марійкою і хочу додати, що іноді ви судимо людей по собі і помиляємося. Це тому, що ми різні і можемо мати різні мотиви для своїх вчинків. 

Вчителька: Добре, Миколо. Ти маєш рацію. Хто хоче додати?

Дмитро (з місця): А той, кого легко пізнати - це дурень, навіщо з ним знатися!

Вчителька: Дмитро, по-перше, піднімай руку, якщо хочеш відповісти. А по-друге, тепер кажи, що хотів, але без слова "дурень".

Дмитро: Ммм... Ну, я вважаю, що люину пізнати дійсно складно. А якщо легко, то ця людина примітивна, тому спілкуватися з нею буде нецікаво.

Вчителька: Ось тепер добре. Ти виразив свою думку, але без образливого слова. Хто згоден з Дмитром?

Ганна: Я згодна. Якщо людина мислить примітивно, то її буде легко пізнати, але навіщо це робити, якщо від такої людини не дізнаєшся нічого нового та цікавого?

Вчителька: Добре, діти. Ви добре сьогодні попрацювали. До дзвінка залишається дві хвилини, якраз щоб списати домашнє завдання з дошки.