Відповідь: Чому я пишаюся своїм товаришем?
Пояснення: У мене є хороший друг та товариш Артем. Я дуже дорожу його дружбою . Ми однорічки, навчаємося у 5 класі. Ми часто гуляємо разом та проводимо разом багато часу. Артем займається спортом. Він відвідує бассен, займається дзюдо та грає у футбол. Він справжній спортсмен та прекрасний друг. А ще мій товариш ніколи не кине просто так у біді. Артем до у скрутній ситуації, і дасть гарну пораду. Мій товариш дружелюбний, справедливий та любить спілкуватися. Він не любить коли починають ображати молодших та не поступаються старшим. А також мій товариш цінує те, що і я . У нас з ним дуже багато спільних інтересів.
Ось, за що я ціную свого товариша та пишаюсь ним.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Прочитайте текст. Виконайте подані після нього завдання 1 і 2. (1) Ми не можемо уявити рідну землю без пісень. (2) А їх у нас, на думку вчених, понад триста тисяч. (3) Сірим було б життя без колядок і щедрівок, без різдвяних вертепів, великодніх веснянок, купальського хороводу. (4) Це те, що ми називаємо усною народною творчістю. (5) Без неї ми не могли б відчути силу таланту свого народу. 1. Однорідні додатки є в реченні ( ) А) першому Б) другому В) третьому Г) четвертому 2. Вставне слово (сполучення слів) є в реченні ( ) А) першому Б) другому В) третьому Г) п’ятому 3. Вставні слова здається, мабуть, можливо вживають у мовленні для того, щоб передати ( ) А) радість Б) впевненість В) невпевненість Г) жаль, тривогу 4.Тире після однорідних членів речення треба поставити в реченні ( ) А) Радощі і чорну днину все я з вами розділю. Б) І тихе щастя, і земне тепло приходять неквапливо у село. В) Блукає вечір таємниче і заглядає у вікно. Г) Трудився лютий до світанку і заморозив геть ставок. 5.Двокрапку перед однорідними членами речення треба поставити в реченні ( ) А) Усе в чеканні краплі роси, земля і місяць, вишні. Б) Прилетіла пташка додому, заспівала пісню знайому. В) Співають птицями діброви, шумлять, хвилюються жита. Г) Важкі краплі роси падали зрідка і тихо в траву. 6. Вкажіть речення, в якому є звертання ( ) А) Біла хатинка моя, наче рідна ненька! Б) Дощику, дощику, перестань! В) Як душа болить! Г звернути на це увагу! 7. Вкажіть, у якому з варіантів вжито речення зі вставним словом ( ) А) Пробачте, повернусь не скоро. Б) Сніг все падав і падав. В) Дивлюсь на зорі опівночі. Г) Цей світ зчарований піснею. 8.Звертання с в реченні ( ) А) Настали осінні, тихі та смутні дні, коли сонце світить і не гріє. Б) Я пригорнусь до тебе піснею і яворами, золотими крильми пшениці, тінявими ярами. В) Намалюй, зимова нічко, білосніжні сни. Г )Хтось, може, винен перед ними. 9. Вкажіть, у якому реченні є вставні слова ( ) А) Можливо, вдома дощик не вщухає. Б) Ластівки низько літають - на дощ. В) Колись розвіються ці тучі! Г) Погода сьогодні дуже гарна. 10. Уявіть, що ви зустрілися зі своїм однокласником(однокласницею) після канікул. Напишіть невеличку розповідь «Зустріч після канікул» з використанням вставних слів та звертань. (6-15 речень ( )
ось:
Объяснение:
Сповнені особливої чарівності, пісні про кохання є вершиною народної поезії. Вони ввібрали в себе всю розмаїтість почуттів, усю і лисину людської душі.
Своєю самобутньою мелодикою, природним гуманізмом українська народна пісня здобула симпатії практично у всьому світі. Як зазначив відомий дослідник історії української культури Іван Огієнко, «її утворив народ наш такою, як ніхто з інших народів, і хіба тільки серби мають таку ж саму пісню. Наші пісні — це тихий рай, це привабливі чари, ті чари, що всім світом визнано за ними».
Ллє в піснях про кохання не тільки щира ніжність і незрадлива, чиста любов; тут і відгомін історії, і мотиви нелегких, життєвих випробувань, і почуттєве, особистіше сприйняття світу. Щодо цього вони близькі до історичної, соціально-побутової, соціально-сімейної лірики, часто мотиви цих різновидів народної пісні переплітаються. Як правило, любовні пісні — невеликі за обсягом, часто вони мають форму монологи або розповіді про третю особу. До найтиповіших мовно-стилістичних засобів таких творів належать поетичні паралелізми, здрібнілі форми іменників («дівчинонька», «козаченько», «вишенька», «зозуленька»), зачини з вигуками «ой», звернення до людини («ой ти, дівчино — з горіха зерня»), до природи («ой ти, місяченьку») тощо. Природа є невід’ємним атрибутом любовної пісні. Вона інколи ідеалізована, а.ле завжди перебуває у гармонії з людськими почуттями, підсилює їх.
Виразності пісням про кохання падає чарівна мелодія, переважно розспівна. За цим компонентом вони наближаються до романсів. У творах обох жанрів поетичні тропи та музикальні інтонації., ритміка та мелодична структура дуже багаті. Не випадково відомі композитори (зокрема, ГІ.І. Чайковський, М.В. Лисенко), створюючи класичні шедеври, спиралися на кращі зразки народного співу.
Любовні пісні дуже давно з’явилися в Україні; народ створював їх у різні історичні періоди. Серед усіх жанрів народного мистецтва пісні про кохання виявилися найбільш життєздатними. Прийшовши до пас із давнини, ці справжні поетичні перлини ще довго будуть передаватися від покоління до покоління.