ЗАВДАННЯ: із записаних прикладів речень відшукайте те речення, яке відповідає певній схемі. 1. Зв., . (?!) 2. , зв. , . (?!) 3. , зв . (?!) 4. Зв. ! . (?!) А. Моя Україно! Як я тебе любив! Твої луги, твої степи розлогі… Б. Україно, я для тебе на світі живу. В. Вшануйте, друзі, рідну річ, назвіте голосно своєю та розженіте над землею непереможну, темну ніч! Г. Ти у світі одна, батьківщино моя. Наприклад, 1 -б, 2 -г ЗАВДАННЯ: перебудувати речення так, щоб виділені слова виступали в ролі звертань. Скласти схеми речень із звертаннями. Вероніка посміхалася і радісно співала. Вероніко, посміхайся і радісно співай. Зв, ……. Сергій не втрачав віри в себе і не піддавався розпачу. Учні не повинні відповідати образою на образу. Школярі повинні пам’ятати, що шкільні проблеми можна розв’язати.

Шкідник, заподіюючи шкоду іншим, сам риє собі яму. Життя - бумеранг. Все повернеться, обов'язково знову повернеться. До вредителя в його долю обов'язково повернеться зло, яке він заподіяв людям. Ставши рабом шкідливого розуму, він втрачає доброзичливість і поважність до людей. Без цього щастя не буває. На душі запановує непроглядна тьма. Шкідник стає неспокійним, його мучать страхи, йому здається, що весь світ хоче заподіяти йому шкоду. Не дивно. Подібне притягується подібним. Якщо ти націлений шкодити світу, світ буде на кожному кроці шкодити тобі.

Речення — це синтаксична одиниця, яка слугує для формування повідомлення і передачі думки. За метою висловлювання речення поділяють на розповідні, питальні, спонукальні. Розповідні речення містять у собі повідомлення (У всіх було легко й радісно на серці); у питальних реченнях про що-небудь запитується (Хіба щастя може бути одноманітне?); у спонукальних реченнях виражається спонукання до дії (Розцвітай ти, весно красна! (Нар. тв.)). Усі ці речення можуть бути також окличними, якщо вони виражають радість або сум, здивування або захоплення того, хто говорить (Гетьте, думи, ви хмари осінні! Тож тепера весна золота! (Леся Українка)), або неокличними, якщо вони є емоційно нейтральними, тобто додатково не виражають почуттів мовця.

Залежно від будови речення поділяються на прості та складні. Простим називається речення, яке має тільки одну граматичну основу (Вибігла на вулицю весела дітвора). У складному реченні можуть бути дві і більше граматичні основи, тобто дві і більше частин. Частини складного речення можуть бути пов’язані між собою за до нтонації та сполучників (Я прибіг додому дуже швидко, але батька вже не було — сполучникове речення) або за змістом, а також інтонаційно (Сонце сяє, пташки щебечуть, бджоли гудуть — безсполучникове речення).

За наявністю головних членів прості речення поділяють на двоскладні та односкладні. У двоскладних реченнях присутні і підмет, і присудок (Над нашим краєм пісня шириться й росте). В односкладних реченнях граматична основа складається з одного головного члена (підмета або присудка), другий головний член не потрібен, оскільки зміст речення і так зрозумілий (Не вчись руйнувати, а вчись будувати (Нар. тв.)).