Складним із сурядним і підрядним зв'язком є речення а) ой зозуле, зозуленько, нащо що ти кувала? Б) князівна візьме ще багато книжок, і їй буде здаватися, що вона вдома В) ой вербо, вербо, де ти росла, що твоє листячко вода знесла Г) вона боялася осені холодної а я боялася шуму й сюєти

юдини й людства XXI століття.

08.11.2018 20:01

Увесь світ, за винятком лише диких націй, керується книгами.

Просмотр содержимого документа

«Значення художньої літератури для людини й людства XXI століття.»

Значення художньої літератури для людини й людства XXI століття

Увесь світ, за винятком лише диких націй, керується книгами.

Вольтер

Початок нового тисячоліття позначено інтенсивним науково-технічним прогресом, потужним розвитком ЗМІ й особливо телебачення, які справляють значний вплив на духовне, емоційне, інтелектуальне життя людей. За цих умов роль і значення літератури помітно змінюються, а письменники, навіть найавторитетніші, перестають бути «володарями дум». Чому зараз стали популярні тривимірні фільми? Тому що вони створюють у глядачів ефект співпереживання, ефект безпосередньої присутності, долучення до історії. Такий самий об’ємний 3D-ефект має створити й художня література.

Майстерний письменник повинен грати на читацькому сприйнятті тексту та стимулювати уяву для того, щоб за до фантазії читачі самі вибудовували ті сцени, які він змалював у тексті, самі «розфарбовували його малюнок». Ця спільна творчість є ключем до того, аби змусити читача по-справжньому переживати те, що написано у книзі. Візуальні мистецтва не стимулюють уяви читача так, як це робить книга: вони подають уже готову картинку, там немає співтворчості, і цим книга вигідно відрізняється від кіно чи телебачення, це її особливість у боротьбі за увагу людини XXI століття.

Художня література — це безмежний світ, у якому постає безліч проблем для розв’язання. Цей світ має багато призначень. Знання літератури є важливою ознакою освіченої, культурної, інтелігентної людини. Воночас художні твори містять своєрідну шкалу духовних і моральних цінностей, накопичених людством упродовж тисячоліть, знайомлять нас із життям, побутом, звичаями, світоглядом і культурою різних народів. Зрештою, читанням просто насолоджуються. Ось як багато може Книга!

Художня книга й високе письменницьке слово залишатимуться супутниками також наступних поколінь. Саме тому мета та завдання курсу «Зарубіжна література» полягає не тільки в тому, щоб пізнавати життя та знайомитися з новими героями і країнами, а й виховувати себе естетично, формувати свою особис-тість.

Сучасна журналістка, письменниця і блоґерка Енні Мюллер написала справжню сповідь книгомана про те, навіщо потрібно читати.

В другій половині 50-х років XIX століття серцем Т. Г. Шевченко повністю заволодіває мрія створити нарешті сім’ю і одружитися на дівчині, яка була б з його рідних країв. З цією метою він приїжджає із Петербурга до родичів, де сподівається знайти свою другу половинку. Там же він хоче придбати для себе невеличку садибу.На Батьківщині поет зустрічає подружню пару Максимовичей – чоловіка М. О. Максимовича і його жінку – М. В. Максимович. Саме Марія Василівна становиться дамою серця Великого Кобзаря, але він добре розуміє, що ніколи в житті не отримає цю жінку в якості дружини, навіть незважаючи на подвійну різницю віку Марії Василівни та її чоловіка. Надиханий нерозділеним коханням, Т. Шевченко вирішує написати портрет улюбленої жінки. Цей портрет було створено, він дійшов до наших днів і ми маємо змогу його побачити.Портрет Марії Максимович був написаний на тонованому папері звичайним олівцем і крейдою. На портреті ми бачимо привабливу дівчину років двадцяти-двадцяти п’яти, яка трохи схилила в бік голову та про щось, мабуть, замріялася. Її чорне волосся заплетене у косу, яка скручена на голові згідно дівочої моди того часу. У неї красиві великі очі, тонка шия та миле обличчя.  Але приваблює в цьому портреті не щось окреме, а загальний образ, бо цей образ поет виписав з такою любов’ю, що вона проглядає у кожній рисці дівчини, у кожній рисці портрету.На мою думку, якщо уважно придивитися до портрета Марії Максимович, написаному Тарасом Григоровичем за час короткого візиту до родини Максимовичів, то можна зробити висновок, що раніше він нікого з жінок не писав з таким натхненням, з такою душевністю. Надзвичайно великі очі Марії Василівни, по-особливому сяючий вираз обличчя, димчастий ореол якоїсь прозорої накидки навколо голови – все свідчить про те, що образ був створений закоханим художником, який обожнював свою модель.