5. Звертання є в усіх реченнях, окрім А Умудрітеся, немудрі: хто світ оглядає, той і серце ваше знає, і розум лукавий. Б О земле рідная, не жатиме неситий пшениці на твоїх ланах. В Залишали синам ідеалів святу філігрань — Україну любити і вміти за неї страждати. Г Любі мої всі, не писала я вам сими часами за клопотом, не так передсвятковим, як письменним. Д Чом, чом, чом, земле моя, чарує так мене краса твоя? 6. Вставне слово, що вказує на джерело думки, вжито в реченні А Не плакали друзі, бо сльози, як кажуть, солдати в обозі здають ще до першого бою. Б Можливо, колись я знайду свою гавань, де сонце ранкове розхитує гами. В Звичайно, ти закритись можеш планами, у лати справ сховать всього себе. Г Як море, в долині хвилюється хліб, налитий снагою землі, — здається, по ньому про могли б великі морські кораблі. Д Як без ночей нема світання, так без світань шляхи не ті, і якщо в муках є шукання, то значить, муки ті святі!