9. Правильною є відмінкова форма числівника в рядку:А. ста сорока і п'яти, Б. стам сорокам і ятьом ;В. сто сорок п' ятьох ;Г. на стах сорока і п'яти.10. Правильною є відмінкова форма числівника:А. семистами сорока сімома;Б. семистам сорокам сімом, В. сімомстам сорока семи;Г. Сьомаcтами сорока сімома.11. Правильними є всі відмінкові формі, крімА. шістдесяти трьох:Б. сімдесятьма Сьома.В. восьмидесятьма чотирма:г. сьомастами на ста сорока.12. Помилку допущено у відмінюванні числівника:А. п'ятистам сімидасяти чотирьомБ. п' я и там сімдасяти чотирьомВ. на шестистах тридцяти вісьмохГ. чотирьомастами дев'яноста вісьма

9. А

10 .Г.

11.В.

12.Г

Объяснение:

Все вірно,я перевірила. Це точні відповіді.

За належністю до роду та за відмінковими закінченнями всі іменники поділяються на чотири відміни.І відміна: іменники переважно жін. й деякі іменники чол. роду, а також спільного роду із закінченнями -а, -я в називному відмінку однини: вага, гиря, машина, партія, праця; воєвода, дядя;, голова, сирота, убивця.II відміна: а) іменники чол. роду з кінцевим приголосним основи та з закінченням -о в наз. відмінку (переважно назви осіб): бік, велетень, завод, край, майстер, товариш; батько, Дніпро, Петро; татуньо;б) іменники середн. роду з закінченнями -о, -е, -я (крім іменників із суфіксами -ат-, -ят-, -ен- при відмінюванні): вікно, місто; море, поле, прізвище; весілля, життя, знання; також іменники із суфіксами згрубілості -ище, -исько, утворювані від іменників усіх родів: вітрище (від вітер), дівчисько (від дівча), свекрушисько(від свекруха).IIІ відміна: іменники жін. роду з кінцевим приголосним основи: вість, любов, міць, річ, розкіш, сіль, тінь, а також слово мати, в якому при відмінюванні з’являється суфікс -ер-.IV відміна: іменники середн. роду:а) з закінченнями -а, -я, що приймають перед більшістю відмінкових закінчень суфікси -ат, -ят: гуся (гусяти), дівча (дівчати), лоша (лошати), теля (теляти);б) з закінченням -я (із суфіксом -ен- при відмінюванні): ім’я (імені), плем’я (племені).

ответ:

хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.

рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.

більше діла — менше слів.

будь господарем своєму слову.

мовивши слово, треба бути йому паном.

слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.

від красних слів язик не відсохне.

від солодких слів кислиці не посолодшають.

від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.

від теплого слова і лід розмерзається.

вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.

впік мене тим словом, не треба й вогню.

гостре словечко коле сердечко.

де мало слів, там більше правди.

діла говорять голосніше, як слова.

де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.

добре слово краще, ніж готові гроші.

добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

за грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.

з пісні слова не і свого не вставляють.

і від солодких слів буває гірко.