Була весна весела, щедра, мила, Промінням грала, сипала квітки, Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки! Все ожило, усе загомоніло – Зелений шум, веселая луна! Співало все, сміялось і бриніло, А я лежала хвора й самотна. Я думала: "Весна для всіх настала, Дарунки всім несе вона, ясна, Для мене тільки дару не придбала, Мене забула радісна весна". Ні, не забула! У вікно до мене Заглянули від яблуні гілки, Замиготіло листячко зелене, Посипались білесенькі квітки. Прилинув вітер, і в тісній хатині Він про весняну волю заспівав, А з ним прилинули пісні пташині, І любий гай свій відгук з ним прислав. Моя душа ніколи не забуде Того дарунку, що весна дала; Весни такої не було й не буде, Як та була, що за вікном цвіла. ВИПИСАТИ Дієприкметниковий зворот

За нею вслід співучіі пташки

Щодня - 5 б ,6 зв . [шчодн`а']
щ(ш)- приголосний , твердий,глухий ,(ч)- приголосний,твердий,глухий .
о(о) -голосний ,ненаголошений
д(д) приголосний,твердий ,дзвінкий
н(н) приголосний,мякий ,дзвінкий
я(а) -голосний ,наголошений
почервоніли -11 б. 11 зв [почервон`і'ли]
п(п) приголосний ,твердий ,глухий
о(о) голосний ненаголошений
ч(ч) приголосний ,твердий,глухий
е(е) голосний,ненаголошений
р(р) приголосний ,твердий ,дзінкий
в(в) приголосний ,твердий,дзвінкий
о(о) голосний ненаголошений
н(н) приголосний,мякий ,дзвінкий
і(і) голосний ,наголошений
л(л)приголосний .твердий ,дзвінкий
и(и) голосний ,ненаголошений

1)Дівчачу натуру трудно розгадати, бо вони часто буцімто і не люблять, хто їх займає, і буцімто й сердяться, а там собі, нишком, так його люблять, що й сказати не можна!
2)Троїста, музика гра, що є духу: риплять скрипки, бряжчать цимбали, а замiсть баса сам скрипник скрiзь зуби гуде та прицмокує. 
3)Не пiшла ж i Маруся до танцiв, а сiла собi сумуючи на приспi бiля хати та тi горiшки, що узяла у Василя, усе у жменi перемина та назирцем за Василем погляда.
4)Довго слухала Маруся i не знала, як Олену i спинити, бо та радесенька була хоч до вечора товкти про свого боярина.
5)Сумувавши, пiшої вiн назирцем за Марусею i бачив, що вона аж поки ввiйшла у другу вулицю, то аж тричi оглядалась, 
6)Вона думала, що Василь її не любить, а коли б любив, то зараз прямо й сказав би, а то про когось другого казав, а об собi нi пiвслова.