3. Позначте речення, у якому вжито збірний числівник: А Будувало дванадцять лицарів Софію. Б Школярики стоять по три, чотири. В Я міг на тисячу, лишаю на п`ятак. Г У погляді двійко іскрин виграє.

3. Речення, у якому вжито збірний числівник:

    Г У погляді двійко іскрин виграє.

На мою думку, патріот — це людина, віддана своєму народові, яка любить свою Батьківщину, готова її захищати в найважчі хвилини, людина, що живе і працює заради процвітання свого краю. Інколи, і навіть сьогодні, з високих трибун звучить море слів про любов і відданість Україні, але, на жаль, це тільки слова. Проте можна навести безліч прикладів самовідданої любові українців до рідного краю. Сьогодення є прикладом цього, адже багато синів і дочок України віддали за неї найдорожче — життя. Ми стали свідками цього. Події Майдану, війна на Сході... І досі проливається кров найщиріших патріотів. Історія свідчить, що українці в усі часи були патріотами. Про це розповідають історичні пісні й думи, художня література. Прикладом самовідданого служіння рідній землі є, наприклад, Ярослав Мудрий, справжні патріоти Залізняк, Гонта, Кривоніс, Дорошенко, Богдан Хмельницький, Леся Українка, Тарас Шевченко, Михайло Грушевський, Василь Стус, Іван Пулюй, наша сучасниця Ліна Костенко. Порушує тему патріотизму та засуджує балакунів-псевдопатріотів В. Самійленко в поезії «Патріоти». Справжнім патріотом у цій поезії, на мою думку, є третій юнак, який ...бачив душею Вкраїну І все, що вона добула. Письменник намагається до читачам не купитись на гарні слова, а дбати про свій край, любити рідну землю, працювати для неї. Я ще зовсім юна. І хоча життєвого досвіду в мене небагато, проте розумію, що дуже легко любити Батьківщину, коли вона багата і могутня, значно важче — коли вона слабка і незахищена. Та хіба зможуть справжні сини кинути хвору матір напризволяще? Я не засуджую тих людей, які в пошуках кращої долі емігрували за кордон, але впевнена, що вони глибоко нещасні, бо, можливо, маючи матеріальні блага, вони не мають змоги дихати рідним повітрям, бачити, як ростуть їхні діти, уклонитися рідній оселі, захищати свою землю від ворогів. Отже, справді, справжніми патріотами є ті люди, які не розказують про любов до рідного краю, а захищають його навіть ціною власного життя, працюють і живуть задля його процвітання, примножуючи набуте.

Батьки – це найголовніше у житті кожної людини. Це люди, які будуть поруч з нами протягом усього життя. Вони виховують нас і прищеплюють ті чи інші якості. З самого дитинства вони формують наш світогляд.

Часто можна почути: яблуко від яблуні недалеко падає. І це вірно. Кожен з нас схожий на своїх батьків. Діти, як губки, вбирають все, що відбувається навколо них. Вся та атмосфера, в якій вони росли, відбивається на їхньому характері. Батьки повинні пам’ятати, що діти – це маленька копія їх самих, дзеркальне відображення.

На жаль, не кожна людина може похвалитися хорошим вихованням. Деяким дітям приділяють малу кількість уваги, а то і зовсім не займаються ними. Але, в будь-якому випадку, саме батьківське виховання робить нас тими, хто ми є.

Ця проблема часто зустрічається в російській літературі. Письменники з усіх боків показують нам вагомість цього питання.

Одні з найяскравіших прикладів описує Л. М. Толстой у своєму творі “Війна і мир”, де розповідається про життя родини Ростових. Їхній будинок був сповнений любові, а в пошані були такі цінності як чесність і добросердечність. Діти ж – Наташа, Петя і Микола були сповнені доброти, розуміння і співчуття. Повною протилежністю була сім’я Курагіних, де цінувалися лідерські якості. Просування по службі і фінансове благополуччя вирішували все, тому діти – Елен і Анатоль, виросли аморальними егоїстами.

Також, це питання добре показаний в романі І. А. Гончарова “Обломов”. Ми можемо гати дитинство Іллі Ілліча, яке пройшло в родовому маєтку в Обломовці. Він був активним хлопчиком повним запалу. Як і іншим дітям, йому хотілося більше нових вражень і руху. Але, батьки так турбувалися про свою дитину, що заперечували будь-які прояви свободи. Оберігаючи його, вони створили атмосферу нудьги і ліні, відбили всіляке бажання роздумувати. Хлопчик увійшов у доросле життя абсолютно непристосованим, не маючи досвіду адаптації в новій життєвій ситуації.

Дані приклади яскраво розкривають сенс прислів’я “яблуко від яблуні недалеко падає і то, як сильно впливає виховання батьків на характер і світогляд дитини, адже саме вони своїми діями формують людини.