edelstar83
?>

Кашель клекотів у нього в грудях, як лава у вулкані, довго і грізно, і дуже нескоро після найвищих нот; коли дід був уже весь синій, як квітка крученого панича, вулкан починав діяти, і тоді ми тікали хто куди, а вслід нам довго ще неслися дідові громи і блаженне кректіння. Тікаючи од дідового реву, одного разу стрибнув я з-під порічок прямо в тютюн. Тютюн був високий і густий-прегустий. Він саме цвів великими золотими гронами, як у попа на ризах, а над ризами носилися бджоли — видимо-невидимо. Велике тютюнове листя зразу обплутало мене. Я упав в зелену гущавину й поліз попід листям до огірків. В огірках теж були бджоли. Вони порались коло цвіту і так прудко літали до соняшника, до маку — й додому, і так їм було ніколи, що, скільки я не намагавсь, як не дражнив їх, так ні одна чомусь мене й не вкусила. А бджоляче жало хоч і болить, зате вже коли почнеш плакати, дід уже чи мати дають зразу мідну копійку, яку треба прикладати до болючого місця. Тоді біль швидко проходив, а за копійку можна було купити у Масія аж чотири цукерки і вже смакувати до самого вечора. Погулявши коло бджіл і наївшись огіркових пуп'янків, натрапив я на моркву. Більш за все чомусь любив я моркву. Вона росла в нас рівними кучерявими рядочками скрізь поміж огірків. Я оглянувся, чи не дивиться хто. Ніхто не дививсь. Навколо тільки дрімучий тютюн, мак та кукурудзяні тополі й соняшники. Чисте полуденне небо, і тихо-тихо, немовби все заснуло. Одні тільки бджоли гудуть та десь з-за тютюну, від погребні, доносивсь дідів рик. Тут ми з Піратом і кинулись до моркви. Вириваю одну — мала. Гичка велика, а сама морквина дрібненька, біла і зовсім не солодка. Я за другу — ще тонша. Третю — тонка. А моркви захотілось, аж тремчу весь! Перебрав я цілий ряд, та так і не знайшов ні одної. Оглянувсь — що робить? Тоді я посадив усю моркву назад: хай, думаю, доростає, —а сам подався далі шукати смачного. Виділити дієприкметникові та дієприслівникові звороти

Украинская мова

Ответы

ЕвгенияСергеевна

ответ:

объяснение:

здоров'я – найбільша цінність, говорить народна мудрість. це тому, що тільки за наявності здоров’я в людини є сили та наснага для справ, спілкування, творчості. коли в організмі щось болить, важко сконцентруватися на навчанні чи роботі, не хочеться розважатися. а сучасне життя вимагає від нас бути активними, тому ми маємо турбуватися про своє здоров'я.

берегти здоров'я треба з дитинства, а хвороби легше попередити, ніж лікувати. у нашому класі вже зараз багато учнів, хто має поганий зір або викривлення хребта. часто це відбувається, коли ми багато часу проводимо за комп’ютером чи з книгою, сидячи неправильно при поганому освітленні. потім буде складно виправити це, адже зараз люди постійно мають справу з інформацією, тому комп’ютером користуються більше й більше, чим погіршують зір і надалі. можливо, ми ставимося до цього безвідповідально тому, що просто не уявляємо, що це таке – осліпнути.моя бабуся завжди казала, що коли була молодою та здоровою, не могла сидіти без діла й хвилини, горіла бажанням щось робити. а коли хвороби прихопили, стало байдуже, що щось стоїть недороблене.

щоб не хворіти, треба підтримувати своє здоров'я. для цього потрібно небагато: харчуватися корисно, робити фізичні вправи, бувати на свіжому повітрі, а також позитивно ставитися до життя. вчені кажуть, що люди з почуттям гумору живуть довше, а хворіють рідше. якби люди більш уважно ставилися до себе та свого самопочуття, вони значно менше часу витрачали би на лікарні. треба пам’ятати, що здоров'я треба берегти, бо за гроші його не купити.

Цветкова

559

именительный есть что? пятьсот пятьдесят девять рублей

родительный нет чего? пятисот пятидесяти девяти рублей

дательный рад чему? пятистам пятидесяти девяти рублям

винительный вижу что? пятьсот пятьдесят девять рублей

творительный оплачу чем? пятьюстами пятьюдесятью девятью рублями

предложный думаю о чём? о пятистах пятидесяти девяти рублях

674

именительный есть что? шестьсот семьдесят четыре рубля

родительный нет чего? шестисот семидесяти четырёх рублей

дательный рад чему? шестистам семидесяти четырём рублям

винительный вижу что? шестьсот семьдесят четыре рубля

творительный оплачу чем? шестьюстами семьюдесятью четырьмя рублями

предложный думаю о чём? о шестистах семидесяти четырёх рублях

892

именительный есть что? восемьсот девяносто два рубля

родительный нет чего? восьмисот девяноста двух рублей

дательный рад чему? восьмистам девяноста двум рублям

винительный вижу что? восемьсот девяносто два рубля

творительный оплачу чем? восемьюстами девяноста двумя рублями

предложный думаю о чём? о восьмистах девяноста двух рублях

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Кашель клекотів у нього в грудях, як лава у вулкані, довго і грізно, і дуже нескоро після найвищих нот; коли дід був уже весь синій, як квітка крученого панича, вулкан починав діяти, і тоді ми тікали хто куди, а вслід нам довго ще неслися дідові громи і блаженне кректіння. Тікаючи од дідового реву, одного разу стрибнув я з-під порічок прямо в тютюн. Тютюн був високий і густий-прегустий. Він саме цвів великими золотими гронами, як у попа на ризах, а над ризами носилися бджоли — видимо-невидимо. Велике тютюнове листя зразу обплутало мене. Я упав в зелену гущавину й поліз попід листям до огірків. В огірках теж були бджоли. Вони порались коло цвіту і так прудко літали до соняшника, до маку — й додому, і так їм було ніколи, що, скільки я не намагавсь, як не дражнив їх, так ні одна чомусь мене й не вкусила. А бджоляче жало хоч і болить, зате вже коли почнеш плакати, дід уже чи мати дають зразу мідну копійку, яку треба прикладати до болючого місця. Тоді біль швидко проходив, а за копійку можна було купити у Масія аж чотири цукерки і вже смакувати до самого вечора. Погулявши коло бджіл і наївшись огіркових пуп'янків, натрапив я на моркву. Більш за все чомусь любив я моркву. Вона росла в нас рівними кучерявими рядочками скрізь поміж огірків. Я оглянувся, чи не дивиться хто. Ніхто не дививсь. Навколо тільки дрімучий тютюн, мак та кукурудзяні тополі й соняшники. Чисте полуденне небо, і тихо-тихо, немовби все заснуло. Одні тільки бджоли гудуть та десь з-за тютюну, від погребні, доносивсь дідів рик. Тут ми з Піратом і кинулись до моркви. Вириваю одну — мала. Гичка велика, а сама морквина дрібненька, біла і зовсім не солодка. Я за другу — ще тонша. Третю — тонка. А моркви захотілось, аж тремчу весь! Перебрав я цілий ряд, та так і не знайшов ні одної. Оглянувсь — що робить? Тоді я посадив усю моркву назад: хай, думаю, доростає, —а сам подався далі шукати смачного. Виділити дієприкметникові та дієприслівникові звороти
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

gilmore886173
andrey4work918
demochkoo
S.V. Zhoraevna1677
utkinslava
jenn055
jgaishun756
Александрович686
Щербаков33
bagrjashv41
Salko17
igor8809337
avon-central
stic1995
zerckaln