Споживацького безглуздя довкілля треба берегти

Природа важлива набагато більше, ніж кожному з нас може здатися. У лісах живуть тварини, які не могли б існувати, якби не було навколо них природи. Люди, завдяки деревам і кущам, можуть дихати очищеним повітрям. Та й звичайний виїзд на природу, наприклад на шашлики, насичує людини добрими і приємними емоціями. Варто берегти природу, щоб не позбавити себе цього щастя.

Особисто я всіляко намагаюся вберегти природу-матінку. Я намагаюся зберігати природні ресурси. Наприклад, завжди вимикаю після себе воду в крані, і газ перекриваю, коли їжа приготовлена. Коли я відпочиваю з батьками на природі, ніколи не залишаю після себе сміття. Адже з часом навіть одна залишена на землі папірець може завдати шкоди рослинам, розташованим поблизу. Також я ніколи не викидаю сміття в водойми. По-перше, це некультурно, а по-друге, якщо кожен викине навіть по одному маленькому фантики, то замість морів, річок і озер найближчим часом у нас будуть калюжі зі сміття.

Якщо кожна людина хоча б іноді буде замислюватися про те, що природу потрібно берегти і плекати, то ми зможемо зберегти красу, яка нас оточує. Головне, ніколи не забувати про те, що одне маленьке неправильна дія може згубно вплинути на те, що нас оточує.

Объяснение:

У кожної держави є своя мова, у нас - це українська.
На мою думку, мова - це скарб країни. Вона збереглася нам від наших предків і тому її так необхідно берегти. Я гадаю, що рідна мова - це велика моральна цінність кожної людини. Наша мова - українська. Вона надзвичайно мелодійна і найкраща для справжнього українця. Рідна мова - мова людини, яка по-справжньому любить свій край. Я вважаю, що кожен українець повинен знати свою мову.
Отже, мова - це скарб кожної країни. І у кожної держави цей скарб унікальний

У людини має бути відчуття власної гідності. Так говорять майже всі. Але ніхто не намагається розкрити, що ж він вкладає в це поняття. А розібратися, між тим, варто неодмінно.

Почуття власної гідності – одна з найбільших моральних цінностей людини і людства. Воно передбачає повагу і самоповагу людської особистості. Варто відзначити, що ця категорія цінностей не існувала завжди. Люди відчайдушно боролися за неї тисячоліттями. Досить згадати стародавній світ, де у багатьох людей були раби, життям і долею яких володіли і розпоряджалися ці люди. Рабовласник міг запросто стратити або продати неугодного раба. Люди цієї категорії були річчю, яка багато працювала, не подавала голосу і смиренно приймала всяку волю пана. Ні про яку повагу до особистості і речі не йшло. Було тільки поняття людини, яке поділялося на рабів і рабовласників. Аналогами рабів ставали кріпаки, народи в підданстві інших народів, ті нації, яких державна ідеологія обмежувала у висловленні власної думки і свободи дій.

Зараз ситуація, на щастя, змінилася. Держава гарантує кожному своєму громадянину свободу совісті, думки і самовираження. Але це тільки формальна сторона питання. Адже гідність – це ще моральна категорія, яка повинна виховуватися і щепитися в сім’ї як невід’ємна цінність мислячої людини. Почуття власної гідності має культивуватися в суспільстві і зв’язано

воно має бути із зростанням цінності категорії самої людини. Бо коли люди безумовно поважають кожного, з ким спілкуються, вони підтримують внутрішній стрижень гідності цієї людини.

Гідність… Що ж це іще таке? Почуття власної гідності – це одна з головних якостей людської душі. Люди, що мають його, вміють рахуватися з іншими, несуть в собі позитивні емоції, яких вистачає на всіх, хто поруч, які вміють дорожити всім, що їм дано.

Для мене почуття власної гідності – це повага до себе, тобто не треба підлабузнюватися, не догоджати іншим, принижуючи себе. Наприклад, тебе хтось образив “нецензурними виразами”, але людину, що має цю якість, якраз найважче вивести цим з себе і образити. Визнати свою помилку, вибачитися, якщо ти не винен, не боятися потрапити в дурне або скрутне становище заради доброї справи – ??це не означає поступитися власною гідністю, а зробити благородний вчинок. Як сказав К. Берні: “Єдина порада, яку можна дати чесним людям, як зберегти себе: будьте горді і благородні”.

Мені здається, що моральний стрижень людини залежить від того, де вона виховувався, в якій сім’ї та школі росла та вчилася. Мої батьки і вчителі з самого дитинства вселяли мені, що такі слова, як “честь”, “обов’язок”, “людська гідність”, “милосердя” – це не просто звуки. Якщо люди втрачають ці якості, то вони перетворюються на жорстоких і жадібних істот, що не мають ні почуттів, ні думки.

Треба вміти за всіх обставин залишатися чесною, непохитною, гордою людиною і пам’ятати, що почуття гідності було, є і буде залишатися однією з головних рис справжньої людини. Тож ніколи і в будь-яких обставинах не втрачайте свою гідність і залишайтеся достойними членами сучасного суспільства.