12. Яке речення, що містить відокремлену обставину, потребує редагування?Г) Незважаючи на пізню годину, мійбрат продовжував працювати.В) Розподіливши завдання, миповинні домагатися чіткого їхвиконання.Б) Знайшовши помилку в тексті, виправте її червоним чорнилом.А) Уже смеркаючись, ми дісталисямоєї малої батьківщини, до містаКанева.​

Давні слов'яни – група племен, які належали до індоєвропейської спільності – предки сучасних слов’янських народів Східної, Центральної і Південної Європи. Слов'яни – велика група європейських народів, об'єднаних близькістю мов і спільним походженням. У мовному відношенні усталений поділ на східних (українці, білоруси, росіяни), західних (поляки, чехи, словаки, лужичани) і південних (болгари, македонці, хорвати, словенці, боснійці, чорногорці, серби). Слов'янські мови належать до індоєвропейської мовної сім'ї. Велике переселення народів – грандіозні етнічні переселення, які відбулися в Європі у 4–6 ст. Спричинене гунською навалою Велике переселення народів викликало утворення ряду варварських королівств – ґотів, вандалів, бургундів, франків, лангобардів та інших. Велике розселення народів призвело і до так званого Великого розселення слов'ян. Велике розселення слов’ян відбулося в Європі у 6–7 ст., коли слов’янські племена з’являються у Подунав’ї, у глибинних районах Балканського півострова – на півдні, на заході доходять до Ельби та балтійського узбережжя; на північному сході заселяють верхів’я Дону й Волги. Внаслідок Великого розселення слов’ян був започаткований поділ слов’ян на етнічні групи, що започаткував формування сучасних слов’янських народів. Візантія, Візантійська імперія – держава, що існувала у східній частині Римської імперії від кінця 4 до середини 15 ст. Свою назву здобула від давньої колонії на узбережжі Босфору – Візантія, на місці якого імператор Константин у 330 р. заснував столицю держави – Константинополь. Візантія вважалася наступницею Римської імперії, тому візантійці називали себе римлянами – «ромеями», а свою державу «ромейською». Офіційною мовою в 4–6 ст. була латина, а потім грецька.

-Привіт, Марічка.
-Привіт, Степан. Я тебе давно не бачила в нашому місті. Де ти пропадав?
-Це довга історія. Я вступив у медичний університет в Києві.
-Нічого собі! Як же тобі вдалося вступити? Напевно ночами не спав, все вчив?
-Це правда, я багато читав, заучував терміни, тощо. Навчання- це шлях у щасливе майбутнє. Ти ж завжди хотіла виїхати з нашого села? Для цього треба докласти багато зусиль.
-Ти правий, потрібно не забувати про навчання. Я,наприклад, не дуже хочу просидіти всю юність за книгами. На вулиці така погода..
-Погода гарна, але в університет вступити треба. Я сподіваюся, що в тебе все буде добре. Бажаю успіхів в навчанні.
-Дякую тобі за пораду, Степане. Я почну добре вчитися та готуватися до вступу. Можливо,навіть, вступлю на юридичний факультет.