Будьласочка до ть потрібно на завтра... Запиши всі можливі варіанти відповіді на питання: «Котра година?»16. 30; 20.45; 02.10; 08.15.Зразок: 12.40 - дванадцята година сорок хвилин, за двадцять хвилин перша (тринадцята), двадцять хвилин до першої (тринадцятої​

16.30 -Шістнадцять годин тридцять хвилин. Шістнадцять тридцять. Півп'ятого дня. Половина п'ятого

20.45 - Двадцять годин сорок п'ять хвилин. Двадцять сорок п'ять. Без п'ятнадцяти хвилин дев'ять. Без п'ятнадцяти дев'ять. Без чверті дев'ять

02.10 - Дві години десять хвилин. Два десять. Десять хвилин третього

08.15 - Вісім годин п'ятнадцять хвилин. Вісім п'ятнадцять. П'ятнадцять хвилин дев'ятого. Чверть на дев'яту

Объяснение:

Зайчик. Текст – опис.

Із малюнка на мене дивиться зайчик.
Ця тваринка є невеликого розміру. Має шерсть білого кольору, значить настала зима. Шерсть коротка та густа і зігріває його від холоду. На невеличкій мордочці добре видно два вуха, що прислухаються до кожного звуку у лісі. Два маленькі ока зауважують все, що відбувається навкруги. Позаду є хвостик. Він маленький, пухнастий та круглої форми. Задні лапи довші за передні. Це дозволяє йому швидко стрибати, рятуючись від ворогів.
Звірятко гарне та прудке.
Або:
Текст зі ніжно-зменшувальними (пестливими) словами.
Із невеликого малюночка на мене дивиться зайченятко.
Його шерсть біленького кольору, значить настала зимонька. Ця тваринонька є невеликого розміру. Шерсть коротенька та густенька і зігріває зайченятка від холоду. На невеличкій мордочці добре видно два вушка, що прислухаються до кожного звуку у лісочку. Двоє маленьких оченяток зауважують все, що відбувається навкруги. Позаду є хвостик. Він маленький, пухнастенький та кругленької форми. Задні лапки довші за передні. Це дозволяє йому швидко стрибати, рятуючись від ворогів.
Звірятко гарне та прудке.

Зайчик)
Жив був на світі маленький зайчик, та він дуже любив моркву. Та ось одного разу коли його мама пишла шукати для нього їжу. Він перший раз у житті ввийшов зі своеї домівки. Та пішов по доріжці, та раптом бачить стоїть невеличкий дім, а біля цього дому маленька клумбочка. І там багато моркви, він подивився навкруг себе нікого немае тай думае "піду я й зїм трішки та мамі принесу хочь одну мамі". Зайшов він на цю клумбу та почав їсти їв їв та залишилось всого навсього 3 морквинки, а сам хочь і малий але став такий гладкий що не міг встати та всеж встав. Зірвав останні 3 морквочки і пішов до дому. Прийшов, а матусі ще немее і тут хвилин через 20 вона прийшла без настрою, він питає матусю що сталося?, та вона відповідае не знайшла я їжу на согодні. А він почав сміятися бо приготував для неї вечерю та коли вона побачила очі знову засвітилися та вони поїли. Ось як сильно зайчик кохав свою матусю