Установіть відповідність між реченнями та кількістю предикативних частин у них. 1. 2 предикативні частини 2. 3 предикативні частини 3. 4 предикативні частини 4. 5 предикатив- них частин А. Вечеря добігає кінця, мов тиха погідна ріка тече розмова, горять у підсвічниках свічки, і від цього чару та від пережитих вражень мене огортає дрімота. (Дара Корній) Б. Калейдоскоп із кольоровими скельцями покрутиш – і вони мит- тєво міняються: вибудовуються новими узорами, красивими про- зорими метеликами тремтять на круглому скельці. (Л. Долик) В. А десь далеко плакала весна, а десь тужила запізніла осінь, і сні- гу білого насипала зима, а літо тихо заплітало коси, а літо мріяло про небо і блакить... (Г. Полторак) Г. Їй [річці] було холодно, але радісно — вона бігла з гори в долину, аби розказати, скільки сонця є в небі, скільки краси є в горах, скільки любові є в цьому світі. (Л. Долик) Д. Я знаю, що любов не тільки довготерпить, вона — перемагає. (Дара Корній)

Тобі коли-небудь доводилося замислюватися, хто така людина? Біолог відповість: хомо сапієнс, теолог – творіння Боже. Як не парадоксально, вони обидва по-своєму мають рацію: людина являє собою унікальну комбінацію фізичного і духовного начала.Нещодавно на екрани вийшов цикл науково-популярних фільмів про те, що б сталося, якби людство раптово зникло з лиця Землі.Фантасти і науковці намагаються довести, що природа навіть не помітила б зникнення виду хомо сапієнс. Можливо, і вони по-своєму мають рацію, без людей трава не перестане рости, птахи не перестануть співати, Сонце і зірки не перестануть світити. Тільки чи не здається тобі, що Земля без людини буде нагадувати життя без любові? Жодна жива істота не здатна відтворити ті прагнення і почуття, які властиві тільки людині.Всі природні явища залишаться на своїх місцях, тільки нікому буде складати про них прекрасні вірші і пісні, нікому буде винаходити і самовдосконалюватися, життя буде продовжуватися, тільки перетвориться в безцільне існування. Виходить, саме ти наповнюєш сенсом життя на планеті Земля. Тому ми повинні самовдосконалюватися .

Усім подобаються люди турботливі, щирі, добрі і не байдужі. Але ж звідки вона береться ця байдужість? І ця байдужість починаеться з самого малого. Спочатку до батьків далі друзів колег і т.д. Якось бабуся мені розповідала що раніше люди були більш довірливішими, усі допомагали друг другу.
Але тепер виховують так: нікому не довіряй і нічого нікому за дарма не роби покладайся лише на самого себе.
Як я вже й казала що байдужість починається з маленького це дійсно так. Ось наприклад " Приходе мама з роботи втомлена і просить вас до а ви відмовляєтес, бо спішите гулять."
Ось з такоі "маленької" байдужості починається байдужість велика більш серйозна. Тому довіряйте друг другу допомагайте рідним друзям колегам не будьте байдужі. Навіть е така приказта "Как аукнется так и отликнется" єслі ви комусь зробете добро то вам обов'язково відповідять добром...