Побудуйте речення за описом речення розповідне, неокличне, складне з різними видами звязку, має три частини: перша й друга зєднані інтонацією та сурядним єднальним сполучником, мають спільну підрядну частину.

Прислівником називається незмінна самостійна частина мови. Вона виражає:

ознаки дії, коли залежить від дієслова або його форми — дієприслівника: злетіти (як?) раптом; повернувшись (куди?) додому. У реченні виступає обставиною;

ознаку іншої ознаки, коли залежить від прикметника, дієприкметника або іншого прислівника: надзвичайно цікавий, урочисто проголошений, занадто голосно. У реченні виступає обставиною;

ознаку предмета, коли залежить від іменника: вікно (яке?) навпроти; кава (яка?) по-турецьки. Виступає в реченні означенням.

Прислівник — це повнозначна, самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою? Є незмінною.стан людини або природи (Тихо навкруги. У кімнаті тепло. Мені соромно);

сприймання навколишнього (Видно наближення зими);

ставлення до висловлюваного (Не можна перешкоджати; Потрібно зосередитись).

Такі прислівники в реченні виступають головним чином присудком односкладного речення або його частиною у поєднанні з неозначеною формою дієслова.Прислівники можуть утворюватись:

від інших прислівників: довго –> задовго; скільки –> ніскільки; коли –> коли-небудь; точно –> точнісінько;

від прикметників: сумний –> сумно; український –> по-українськи; близький –> зблизька;

від іменників: верх –> зверху; вік –> довіку; пора (ім.) –> пора (присл.): Нам пора для України жить (Франко);

від числівників: три –> тричі; чотири –> учотирьох; двоє –> надвоє;

від займенників: інший –> по-іншому; свій –> по-своєму;

від сполучень слів: права рука –> праворуч; обома руками –>обіруч; угору лицем –> горілиць; проходячи мимо > мимохідь; попід тином –> попідтинню творення прислівників різні.

Префіксальний: коли –> будь-коли; гарно –> прегарно; достатньо –> недостатньо.

Суфіксальний: вірно –> вірненько; три –> тричі.

Префіксально-суфіксальний: низ –> знизу;наш –> по-нашому;лівий –> зліва.

Перехід з інших частин мови: жаль (ім.) –> жаль.(присл.); шкода (ім.) –> шкода (присл.).

Складання слів однакових або протилежних за значенням: ледве-ледве; тишком-нишком; більш-менш.

Злиття основ слів: босі ноги –> босоніж; пан і брат –> запанібрата; не сам хотів –> несамохіть; ходити мимо –> мимохідь.

Походження деяких прислівників важко пояснити (наприклад, заздалегідь).Необхідно розрізняти прислівники з префіксами та спільнокореневі з ними іменники, прикметники, числівники, займенники, що стоять після прийменника. Порівняйте:

Усі звели погляд (куди?) догори. — Туристи підійшли (до чого?) до гори Говерли.

Гості добре говорили (як?) по-нашому — По(чийому?) нашому парку прокладено біговудоріжку.

Ми зустрічалися торік (як?) востаннє. — Сонце ще заглядало в (яке?) останнє вікно.

На прогулянку друзі вирушили (як?) утрьох. —Шкільний музей розміщено у (скількох?) трьох кімнатах.

Зверніть увагу!

У тих випадках, коли маємо прийменник з іменником, між ними можна вставити залежне від іменника слово — означення (підійшли до самої гори); коли ж після прийменника стоїть прикметник, числівник чи займенник, а після них — іменник, слова між прийменником та іменником можна вилучити (по парку, у вікно, у кімнатах).

У реченнях із прислівниками внести такі зміни неможливо.

Все читай

Завдання 1 № 438

Перепишіть текст 1, розкриваючи дужки, вставляючи, де це необхідно, пропущені букви і розділові знаки.

Текст 1

Сергій ш..л по заброше (н,нн)ой доріг.. . (В)доль неї р..слі гр..Мадні б..різи, і було їм років по двісті. (Не)які б..різи були такі ра(з/с)кідістие, що під тен..ю іншого дер..ва могло укритий..ся стадо коро (в/ф). Ближче до з..мле к..ра на дерев..ях була зовсім ч..рной, (з / с)пекш..йся від брешемо..ні. Багато дерев..я від старост.. були ду мі. Заповітні дупла Сергій знав (на)перече.(4) (За)то (на) верху б..різи були (сніжно)білими. Там, біля самого неба, вони (по)м..лодому (2) уб..рались зел..нью, і їх пл..кучіе гілки ра(з/с)точали Зх..х свіжий..го листа.

(В) скор.. мальч..до вош..л в с..сновый бор і тоді див..листий жар о (б/п)дав його. Г..лова кружляла. Йому х..телось (без)огля(д/т)ки йти цим світло..му бору осв..ще (н, нн)ому (3) со..нцем. Від ж..ри мліли дерев..я і задремо..вая що (то) ш..пталі (в) півголоса.