Поділити текст на абзаци. Визначити тему і головну думку записаного тексту. Дібрати два варіанти заголовка: співвідносний з темою та співвідносний з головною думкою тексту. Визначивши й сформулювавши підтеми тексту, скласти й записати план. За півроку до смерті Тараса Шевченка йому було надано звання академіка гравюри. Тоді ж було влаштовано виставку творів митців, відзначених високими званнями. Шевченко виставив автопортрет, намальований олійними фарбами .Митець зобразив себе в смушевій шапці, вишиваній сорочці, з сергою у вусі. Було створено образ лицаря, гетьмана України чи кошового Запорозької Січі, духовного провідника народу. Певно, це був протест проти самодержавства, яке ламало, але не зламало Кобзаря. Працюючи над автопортретом, Шевченко не дбав про збереження подібності, і якби він не вніс твір до каталога виставки як автопортрет, його б за такий не сприйняли. Мету художник поставив значнішу – втілити в образі українця нескорений дух народу. Мистецька вартість твору полягала в підкресленні незборимості нації .Художник не збирався продавати портрет, проте несподівано для автора його купили за високу ціну. Отже, після виставки в Шевченка з’явилися гроші. Усе до копійки він віддав на видання “Букваря” для недільних шкіл (За Я.Гояном; 142 сл.

Я дуже цінував свою дружбу із Вовкою. Ми – однокласники. Наші батьки працюють на авіаційному заводі. Вони теж друзі.

Якось на уроці російської мови ми писали твір на тему “Друзі пізнаються у біді”. Не можу сказати, що я написав хороший твір. Навіть, мабуть, поганий. Це ж така важка тема. А Вовка списав твір у мене. Він взагалі не знав, про що писати. “Добре. Другові треба допомагати, нехай списує”, – подумав я.

На наступному уроці вчителька запитала, хто з нас двох написав цей твір. Я сказав: “Я!” І Вовка сказав: “Я!” “У такому випадку ви обоє одержите одиниці”, – констатувала (яке довге і важке слово!) Надія Іванівна.

Після цього наша дружба, як кажуть, зійшла нанівець. Я нічого не сказав Вовці. Проте у мене більше не виникало бажання з ним грати, гуляти та розмовляти.

Мабуть, треба було кому-небудь розповісти про все. Але мені важко бути щирим. Та і чи лихо це? Можливо, ні. Тільки у мене тепер нема друга.

   Скласти діалог на тему "Мій улюблений вид спорту" можна так:

- Привіт, Степане! Радий тебе бачити. Звідки це ти йдеш?

- Привіт, Антоне! Взаємно. Я йду з тренування.

- А чим ти займаєшся?

- Плаванням. Тепер це улюблений вид спорту, а басейн - частинка мого життя. А ти чимось займаєшся?

- Так, я відвідую секцію баскетболу. Я захоплююсь цією грою і прагну досягти у ній успіхів!

- Ти мене зацікавив. Чи можу я прийти подивитися, яка ти граєш?

- Так, звичайно. Якраз цієї суботи у нас гра у залі "Космос". Приходь, а я потім вболіватиму на змаганнях за тебе!

- Дякую! Щасти тобі!

- До суботи!