9.Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено) А Повний чайник мовчить неповний шумить. Б Розумний учить дурень повчає. В Яблуню не вчи родити яблука її уже сама натура навчила. Г Велика ріка тече спокійно розумна людина не підвищує голосу. Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-11 до нього Жайворонкові пісні (1) Восени жайворонки зі своїми чудотворними піснями відлітають до вирію. (2) Сиротіють без них степи й небеса, сиротіють людські душі. (3) Зима, білі сніги, метуть хурделиці, січе пороша, від морозу лунко тріскається лід на річці. (4) Де забарилася весна, чому не квапиться в рідні краї? (5) Та ось повернулась із вирію весна, а з нею і жайворонки. (6) Прилетіли не самі, а разом із своїми піснями. (7) Ось злетіли птахи в піднебесся , і зазвучали пісні – одна, друга, третя! (За Є. Гуцалом) 10. Позначте номери всіх безсполучникових складних речень. 11. Позначте номери речень, ускладнених однорідними членами.

9. В.

10. 2, 3 речення.

11. 3, 7 речення.

1) Означення виділено в реченні?

Розкіш царів меркне перед мистецькими шедеврами геніїв

2) Як називається різновид означення?

прикладка

3) У якому реченні виділене слово виступає означенням?

Тільки із страждання виникає здатність перейнятися болем ближнього.

4 )Узгоджене означення виділено в реченні?

Узгоджене означення виділено в реченні?

5) Визначте серед поданих речень прикладку?

Нечуй-Левицький, один із найвидатніших прозаїків-класиків, у своїх критичних висловах закликав наслідувати мову «сільської баби», але у власній творчості цього майже не робив

6) У якому реченні немає другорядних членів?

Чорне море було схвильоване

Объяснение:)

Ніч – найбільш таємничий період доби. Світ людей засинає і на зміну приходить темрява – пора снів, мрій, сподівань. І саме в цей час на небі спалахує мільйонна міріада зірок. А ви коли-небудь звертали увагу на таке небо? Яке воно величне, непорушне. Це цілий Всесвіт, що існує поряд із нами. І на мить здається, що наш світ у порівнянні надто крихітний, дріб’язковий. А людина – маленька частинка цього всього. І от часом сядеш ввечері на веранді, поглянеш у небо, а там…Тисячі, ні, навіть мільйони небесних світил. З появою місяця біла заграва тільки розгоряється, утворюючи чудові візерунки. Хтось побачить образ людини, хтось – кумедну тваринку, а хтось – розсипані золотисті намистинки. То, певно, якийсь чарівник ненароком загубив свій магічний мішок. Зоряне небо завжди дарувало спокій, рівновагу. Воно було вісником

нового дня. За сузір’ями орієнтувались у дорозі, і вчилися ворожити на майбутнє. Кожен сам міг знайти своє. Вигляд зоряного неба змінюється залежно від пори року: одні сузір’я з’являються, інші зникають. Тому це диво з прадавніх часів вабило людське око. Небо заспокоює та надихає. Я думаю, що кожен із нас хоч раз милувався його величчю та красою, оспіваною не в одному художньому творі.

Якось так ❤❤❤