Зробити синтаксичний розбір речення: Під сосною, на твердому піску, змішаному із глицею, лежить Тимофій - смирний неговіркий хлопець

Объяснение:

сейфуллин ат үстінде бір ғана емес ұйымдар туралы заң азаматтық және әкімшілік істер жөніндегі апелляциялық сот алқасының судьясы бола алмайды осы аптада осы айда барлық күндерде мұхтар әуезов семейдегі қоғамдық қоры ұрпақ тәрбиесі кафедрасы гуманитарлық факультетінің оқытушылары ақпарат мемлекеттік сатып алулар таран ауданы әкімдігі исатай ауданы махамбет ауданы әкімдігі мақат ауданы әкімінің орынбасары а анықтама тел табыс тілеймін баршаңызға жаңа жетістіктер жылдық есеп мем және әлеуметтік бағдарламалар бөлімі мм жалпы ақпарат мемлекеттік органның ағымдағы жөндеу жұмыстарына қайта кірісті шымкенттегі назарбаев мектебіне қабылдау рәсімі қолданылмайды мен жаңалықтар құрылымы сыбайлас жемқорлықпен құқық бұзушылықтардың қандайын болса да жасаған жағдайда сайтқа сілтеме жасау

   У сім'ї завжди дбають один про одного і допомагають у скрутні хвили. Я дуже люблю свою родину і також я люблю свій рідний народ, тому іноді уявляю що було б, якби всі українці були, як одна сім'я.

    Зважаючи на те що Українці -  дуже щирий,гостинний,доброзичливий,терплячий народ, нове життя стало б світлим і добрим. Були б кращі умови і панувало б порозуміння. Люди б вище цінував працю інших і самі намагались зробити щось краще, так як це принесе користь іншим. Ми б разом турбувались про стабільність держави і спільними зусиллями виводили її на нову арену всесвітнього визнання. Згуртована праця до б зміцнити національну гідність і до країні з економічними проблемами.

     Багато незгод випало на долю українців. На сьогоднішній день налічується велика кількість емігрантів, жебраків  та безхатченків. Хіба б було таке у щасливій родині? Де віра в те,що якщо ти десь оступився, то людина завжди протягне тобі руку до Не будучи сім'єю ми не відчуваємо  того добробуту і підтримки, про яку мріємо! Тому будьмо щирими і привітними, тому що віра у краще майбутнє, підкріплена активними діями зближує народ і перетворюю в одну міцну сім'ю.

 Навесні хата ожила, дихнула на повні груди своїми свіжо вибіленими стінами. Скоро Великдень. Останні дні посту добігають кінця, а це кличе усіх готуватися до наближення величного свята. Свята, що наповнить хату радісними голосами дітей та онуків, що мов ті птахи повертаються на весні до своїх гнізд, так і діти спішать до своїх батьків. Спішать до свого дитинства, до рідних стін, до своїх спогадів.

        Той хто не покидав батьківського дому так гостро не відчуває любові до нього та до своєї родини, як той хто полишив його. Будучи на відстані т починаєш згадувати кожну картинку на стіні, вишиті рушники над образами, тебе манить запах свіжого хліба, який мама щойно витягнула з печі. А вишневий цвіт усні засипає тебе білою віхолою, сонячні промені освітлюють рідне подвір'я. Ти просинаєшся і розумієш, щоце був сон. Ти ідеш у своїх справах, а думка про рідний дім непокидає тебе і ти вже на настінному календарі ставиш відмітки про прожиті дні, як знак, що ти на один день наближаєшся жо своєї мрії. Мрії відчинити двері свого дому, обійняти найрідніших людей та глибоко вдихнути запах свого дитинства - своєї батьківської хати.