Чи потрібно допомагати людям похилого віку, які не є твоїми родичами?
На мою думку, треба допомагати людям похилого віку, які не є родичами.
По-перше, до немічній людині перейти вулицю, поступитись місцем в транспорті, піднести сумку, показати дорогу – такі прості поступки вчать бути співчутливими, небайдужими. По-друге, добрі справи роблять нас кращими, прикрашають кожного з нас. Осудливі погляди чи вказівки не будуть нас стосуватися. По-третє, бабуся також радить відноситися до старих людей так, як би хотіла, щоб колись віднеслись до мене.
Співчувати та допомагати треба людям похилого віку. Вони не обов’язково мають бути родичами.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Запишіть текст, вибираючи з дужок правильний варіант, укажіть займенники, визначте їх розряд за значенням. (У, в) жнива, (у, в) спеку, на далекому обрії біжать блакитні вівці. Ледь-ледь видно їх, пр(е, и)марних, і шерсть їхня тр(е, и)мтить, кол(е, и)вається, і голови їхні х(и, і)мерні здр(е, и)гаються. Від кого тікають, від якої страшної сили? Мають на обрії блакитні вівці, зн(е, и)кають у безвісті, отара за отарою, тьма-тьмуща їх, і, либонь, має бути на світі та кошара, що вмістить (у, в)сіх.
Після довгої пори зимової сплячки та весняного періоду цвітіння у природі наступає пора буйна та спекотна – літня. Мабуть, не знайти когось, хто б не розділяв радості від приходу перших червневих днів. Кожен радіє літній порі, котра несе з собою густе буяння трав, пахощі квітів та потоки живої води літніх грозових дощів, таких жаданих у час літньої спеки.
Літо – та прекрасна пора, коли сонце дарує своє тепло найдовше в році, а короткі ночі радують своїм прохолодним подихом та сяйвом зірок у високому небі.
Куди не глянь – манить своїми