Виступаючи на концерті, зал бурхливо аплодував виконавцеві народних пісень. Відредагуйте

1) Андрій, побілівший від страху, побіг куди очі вели.
Осяяні сонцем гори виднілися за лісом.
Ми бачили спиляні бракон'єрами дерева.
Травиця, стоптана кіньми, припала додолу. 
Збитий німцями літак впав у балку.
2) Чудово блищало небо, засіяне зорями (І. Нечуй-Левицький). 2.    Широке рівне плесо віддзеркалювало срібні кучері залитих сяєвом хмар (В. Нестайко). 3. Сумно на небі, повитому в хмари (Дніпрова Чайка). 4. Сниться вночі мені зорями вишите небо (Г. Кириченко). 5. На темному небі нерухомо застигли химерні клаптики хмар, посріблених промінням місяця (Ю. Збанацький).

Книги про минуле не втрачають актуальність і в наш час. Вони є неоціненним надбанням сьогоднішнього суспільства, тому що висвітлюють всі проблеми і розв"язки проблем минулого,  так важливих для науки теперішнього.

         Важливим  є те, що деякі морально-етичні норми не втрачають свого значення протягом усіх поколінь і те, що люди часто наслідують характери, звичаї і традиції своїх пращурів. У сучасному світі залишилось багато тих переваг  і недоліків людської сутності,  що були притаманні людям у минулому. До теми протиріччя особистості,  у своїх книжках, зверталося багато українських письменників, таких як Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Карпенко-Карий.

     Отже, на мою думку, саме книги про минуле  розкривають сутність сучасного.