Відновити речення: переставити їхні частини так, щоб вийшли речення з непрямою мовою. Вставити необхідні сполучники і сполучні слова. 1. Молодий Горпищенко, як їхній степ, приїжджаючи до батька у відпустку, ніщо йому так не пахне, льотчик реактивної авіації, говорив. 2. Де поділо жита поле, ходить вітер і пита з болем. 3. Весна...ще одна весна, Світлана Кузьмівна, трохи сумно, сказала замріяно. 4. Сповнені безутішного смутку йщемливої ніжності рядки, у грізний час війни, матері забуть не може, Павло Тичина написав. 5. Сказав щиглику спати, подумав хлопчик, так не буде холодно. 6. Люди — це завжди діти своїх матерів, Максим Горький якось сказав. Подумати і дати письмово відповіді на запитання: 1. Що таке непряма мова? 2. У чому різниця між прямою мовою і непрямою? 3. Які частини входять до речень із непрямою мовою? 4. Розказати про заміни прямої мови непрямою.

Що таке крапка? Кожен знає цю маленьку деталь,яку використовують в українській мові при написанні. Але не кожен усвідомлює її величне значення. Крапка - це знак,який роз'єднує речення,який надає будь-якому тексту певного змісту,і тихої емоційності.Цей знак виділяє певні уривки,та допомагає суттєвіше проникнути в зміст написаного.Безумовно, дуже важливо.Але не лише це слово має граматичне значення,багато людей слово "крапка" сприймають з негативом.і цьому також є своє пояснення.Крапка,може означати закінчення стосунків,закінчення дружби.


Ну можна сказати ідею твору  я тобі дала) Удачі,думаю тепер ти спокійно зможеш його написати сама.

Добрі люди її не забували: то стара тітка прийде розважитись, то дівчата прибіжать, нащебечуть

Речення складне, сполучникове, складносурядне.
Має три граматичні основи: люди не забували, тітка прийде розважитись, дівчата прибіжать, нащебечуть. Прості речення пов*язані між собою повторюваним розділовим сполучником сурядності "то".
Двокрапка після першої частини ставиться тому, що два наступні речення пояснюють те, про що говориться в попередньому.

Перше речення: розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне. Підмет - люди, вираж. іменником, присудок(простий дієслівний) - не забували, виражений дієсловом з часткою, означення - добрі, вираж. прикметником, додаток - її, вираж. займенником.
Друге речення: розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне. Підмет - тітка, вираж. іменником, присудок(складений дієслівний) - прийде розважитись, виражений допоміжним дієсловом "прийде" у особовій формі та доданим до нього головним дієсловом "розважитись" у формі інфінітива. Стара - означення, вираж. прикметником.
Третє речення: розповідне, неокличне, двоскладне, непоширене, повне, підмет - дівчата, вираж. іменником, однорідні присудки - прибіжать, нащебечуть, вираж. дієсловами.
Між однорідними присудками ставимо кому
Між другим і третім простими реченнями кому ставимо, тому що є повторюваний сполучник "то"
[ ]: то [ ], то [ ]