Виконати орфографічно-пунктуаційне оформлення тексту (розділові знаки опущені…) Підсумковий контрольний диктант Ніч Зоряна ніч(…/!/?/.) Вийди опівночі і тебе зачарує небо. Вдиві(тьс/ц)я у нього бе..межне мерехтливе полотно ро..горнулося горить живе і дихає . Срібне сяйво бр..нить над землею сипле пригорщами зорі і блідими стрічечками опускає(тьс/ц)я на дахи. Духм..яне повітря п..янить і рухає океан пахощів. Чу(тт./т)єво бентежна ніч! Усе кругом спит.. не/порушно натхне(нн/н)о стоят.. дерева оповиті темрявою і величну тінь від себе бе..до(нн/н)і водойми тихі і спокійні мліють ві(дд/д)зеркаленням зоряного неба. Прохолода і пітьма підкрадається до со(нн/н)их темно/зелених садів, які ледь оговталися від де(нн/н)ого щебета(нн/н)я птахів. І тільки яблуко не/ втримавшись на гілці гупне (с/з)тривоживши тишу. Дивовижна ніч(./?/!) А в/горі все дихає міниться і зачаровує… Усе дивне усе урочисте. Зорі сором..язливо підслуховують чорнобрових і таємничо/тихо шепочуть Кохаю, кохаю… І на сер..ці від того бентежно і дивно і зграї срібних почу(тт./т) ів виникають у нічній глиби(н/нн)і і линуть високо туди де зорі . Закохана ніч! Місяць малює свою картину дрімає на горі село. Ще дужче ще краще виблискують проти н..ого купи хат ще сліпучіше виринають з піт..ми низен..кі їхні стіни. Усе відпочиває… Казкова ніч!

фцуафаыафца

Объяснение:

Як часто ми чуємо: «Не гай часу». Але чи замислюється хтось із нас над тим, як важливо берегти кожну хвилинку? Там щось не встиг, туди запізнився — і цю мить уже не повернеш. Йдеться не про те, що все своє життя потрібно розписати за секундами та суворо дотримуватися цього графіка. Просто важли­во намагатися усвідомити, що кожний день, кожна мить може змі­нити життя. Ми не безсмертні, тож коли-небудь нас не стане, і хто знає, коли саме це трапиться. А що ми встигли зробити гарного, який залишимо по собі слід? Може, когось образили й так і не виба­чилися, не нагодували бездомну кішку чи постійно лаялися з бать­ками? Я вважаю, що все своє життя треба поспішати творити добро. І це не обов’язково мають бути великі діяння. Можна до мамі прибрати квартиру чи приготувати сніданок, отримати в школі ви­соку оцінку, зробити годівницю для пташок або шпаківню — було би бажання. Як часто ми жалкуємо, що не можна повернути час. У кожного з нас є в житті моменти, які б хотілося проживати знову й знову. Це хвилини радості, щастя, тріумфу, перемоги. І так само існують ситу­ації, які хочеться виправити: коли образив близьку людину, не при­йшов на до посварився з кращим другом чи видав комусь довірену тобі таємницю. Не гаяти часу дуже важливо, бо треба встигнути стільки всього зробити та спробувати: знайти вірних друзів, отримати освіту, обра­ти професію, побачити світ, прочитати безліч цікавих книжок. Є така народна мудрість: за своє життя необхідно посадити дерево, збудувати дім і виростити сина. Отже, життя не повинно проходи­ти повз людину, треба брати в ньому якнайактивнішу участь. Мені здається, що дуже важливо поставити собі мету й іти до неї, не лінуватися. Коли людина знає, до чого вона прагне, вона буде більш уважно, обачно ставитися до свого часу.

Чесно кажучи, важко писати про щастя, коли ти не знаєш, що це таке. Щастя – це поняття, що означає моральний стан людини , який відповідає найбільшому внутрішньому задоволенню умовами свого життя. На мою думку, щастя це-казковий птах, спіймати якого мріє кожен. Ми всі по-різному уявляємо його.

Щоб бути щасливим,необхідно постійно налаштовувати себе на позитивні емоції, уміти радіти найменшій дрібниці. Звичайно ж, кожна нормальна людина не може бути щасливою щохвилини. Кожен своє щастя будує по-своєму.