нужно переписать предложение, вставляя пропущенные буквы и подчеркнуть грамматические основы. И сделать схемы предложения: Дика у тебе Волошко натура що не злама її людська культура бо(ж) (не)скорив тебе той садівник що нові сорти виводити звик що дивує сусідів барвами різних чудесних гібридів.

Доброго дня, Антоне! Як справи?

- Привіт, Артеме. Та я ось трошки прихворів.

- Знову?

- Так, це вже втретє за цю осінь!

- Нічого собі. А ти не думав про те, що це через те, що ти не ведеш здоровий іб життя?

- А хіба таке може бути?

- Звичайно. Я бачив, що ти палиш. Це неподобство! Імунітет знижується та ти починаєш хворіти.

- Можливо. А може ти можеш щось порадити?

- Треба більше бувати на свіжому повітрі, менше сидіти за комп'ютером, я знаю, що ти любиш гратися в ігри.

- Так, це правда.

- Тоді тобі потрібно більше рухатися, робити зарядку зранку.

- Дякую тобі, обов'язково прислухаюсь до твоїх порад! Бувай!

- Одужуй, бувай!

Объяснение:

Всі ми з дитинства хочемо бути щасливими. В це слово всі люди вкладають різне значення. Для когось щастя – це матеріальні блага: квартира, машина, достаток. Хтось бачить щастя в спілкуванні з людьми і найбільше дорожить своїми друзями. А для когось щастя в любові, теплому сімейному колі. І кожному завжди буде не вистачати саме того, що він вважає щастям.

Мені здається, що щастя не буває постійним відчуттям, воно скоріш за все швидкоплинне. Якщо людина дуже сильно мріє про щось, то, отримавши це, вона відчуває почуття ейфорії. Але з часом кожен привикає до того, що у нього є. І тоді людина починає думати, що стане щасливою, коли отримає щось нове.

Насправді, неправильно думати, що щасливими нас зробить отримання чогось визначеного. Щастя в кожному дні, в кожній миті. Для цього не потрібно багато грошей або безмежні можливості. Достатньо лише з’їздити на природу, побачитися з друзями, порадувати себе якоюсь дрібницею. Тільки так можна відчути це. І навіть якщо після цього почуття щастя покине тебе, то воно все одно незабаром обов’язково повернеться.