Якщо вписати слово "може", то воно буде вставним у реченні 1.Весна ... розтопити не тільки лід у природі, а й у ваших душах. 2.Дитина ... мріяти про високі результати в спорті. 3.Хлопець ... розчарувати стару. 4.Чи замалу, чи... завелику, одежу матимуть думки мої.

Якщо вписати слово "може", то воно буде вставним у реченні :

4. Чи замалу, чи, може, завелику, одежу матимуть думки мої.

4.2 Речення розповідне, неокличне, складне з сурядним і безсполучниковим зв'язком.

Перше просте речення (Чорта крути за хвіст) односкладне, означено особове, поширене, повне, неускладнене.

Друге просте речення (а він радий) двоскладне, не поширене, повне, неускладнене.

Третє просте речення(довий хвіст виросте) двоскладне,поширене, неускладнене, повне.

4.3 Речення розповідне, неокличне,складне з сурядним і підрядним зв'язком, підрядним часу.

Перше просте речення (У небі весело шугають ластівки) двоскладне, поширене,повне, неускладнене.

Друге просте речення (і співають жайвори) двоскладне, повне, не поширене,неускладнене.

Третє просте речення(коли пригріє тепле весняне сонце) двоскладне, поширене, неповне, неускладнене.

Одні кажуть, що друзі перевіряються в біді. Інші наполягають на тому, що справжній друг той, Чи є місце заздрощам у товариських стосунках.

На мою думку, правильне і перше, і друге твердження. Адже справжній друг має і допомагати, і радіти за тебе. Та якщо у тебе все-таки є такий чудовий друг, то теж потрібно намагатися дотримуватися цих правил. Бо той, хто не до в тяжку хвилину, той автоматично перестає бути другом. А якщо не радіти за чужі успіхи, то зі сторони може здатися, що ти просто заздриш.

І тут ми плавно переходимо до заздрості. Те, шо заздрити не можна, знає кожен. Та от чи справді він ніколи не заздрить? Ще краще усі знають, що у дружбі заздрощам не місце. А як щодо товаришів - вони ж не друзі. Але все-таки заздрити не можна нікому - навіть незнайомим людям, не кажучи вже про товаришів та найкращих друзів.