Числівник є в рядкуА)по-перше Б)уперше В)первісток Г)кількасот ​

Г

Объяснение:

Кількасот

Відповідь: Кількасот

Щоб розчинити камені в нирках, сечоводах, жовчному міхурі, можна використовувати такі засоби:
— 20 г лимонної кислоти (вичавлений лимон), 20 мл (1 ст. л.) маслинової олії, 20 мл горілки. Змішати й пити після кожного прийому їжі протягом 1—3 місяців. Після цього пройти УЗД-обстеження. За потреби лікування продовжити;
— 1 ст. л. яблучного оцту, 1 ст. л. меду на 150—200 мл перевареної води. Усе ретельно перемішати. Пити перед їдою в разі нормальної кислотності та після їди — в разі підвищеної;
— у щоденному раціоні повинні бути яблука. Відразу після їхнього дозрівання (1—2 місяці) потрібно щодня з’їдати по 1 кг цього фрукту будь-якого сорту, пізніше обирайте ті сорти, які довго зберігають вітаміни (наприклад, симиренка та інші), з’їдаючи по 1—3 на день. Дотримання цього правила до очистити жовчні й сечові шляхи, нирки та печінку від каменів.
Для нормального травлення потрібно:
—постійно вживати в перших і других стравах натуральний (6%) яблучний або виноградний оцет, хрін та гірчицю, а під час приготування будь-яких страв додавати чорний запашний перець (мелений або у вигляді горошку), лавровий лист. Наприклад, під час приготування вареної картоплі в каструлю треба покласти по 2—3 горошини чорного й запашного перцю, 1 великий лавровий лист, 1 велику цибулину, 2 зубчики часнику;
— крупи прожарювати перед уживанням на сковороді близько 6 хвилин для знищення різних мікроорганізмів, цвілі та вірусів, що оселилися в них під час зберігання. Не всі мікроорганізми гинуть у киплячій воді, а на сковороді температура вища, крім того, дію підсилює кисень повітря;
— хліб обов’язково пропускати через тостер (термообробка для усунення мікроорганізмів), а сир перед уживанням обробляти над парою;
— щодня з’їдати 2—3 зубчики часнику та 1 цибулину в будь-якому вигляді;
— у щоденному раціоні мати такі ягоди, як журавлина, брусниця та чорниця — свіжі або перетерті з цукром. Вони допомагають не тільки нормалізувати травлення, але й підтримувати імунітет.

У разі отруєння:
— швидку до надасть суха гірчиця: 1 ч. л. заварити в окропі, охолодити й випити. Можна вживати цей засіб з молоком або кефіром, але попередньо гірчицю потрібно заварити в киплячій воді (1 ч. л. гірчиці на 0,5—0,3 склянки води), а після цього розвести молоком або кефіром;
— перевіреним засобом є йод із крохмалем — 20 крапель на склянку завареного крохмалю. Можна також йод розводити фруктовим або молочним киселем.
Для очищення крові від різних паразитів:
— 1 ч. л. 5% спиртового розчину йоду та 1 ст. л. крохмалю розмішати в 50 мл холодної води, залити окропом (200 мл) і перемішати. Пити по 3—5 чайних ложок зі 100—150 мл молока або киселю через 30 хв після їди один раз на день за схемою: 5 днів — перерва 5 днів, потім знову 5 днів і т.д.

За перших ознак застудного або вірусного захворювання:
— необхідно пити на ніч 100—150 мл молока з гірчицею (1/5 чайної ложки, завареної у 20 мл окропу). Цей же рецепт допомагає в разі гострих і хронічних захворювань дихальних шляхів, а також запальних процесів внутрішніх органів. Застосовувати до поліпшення стану, після цього припинити вживання гірчичної суміші.

Объяснение:

СХЕМА АНАЛІЗУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

СХЕМА АНАЛІЗУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

1 етап

I.  Визначити тип речення за метою висловлювання

(розповідне / питальне / спонукальне).

II. За емоційно-експресивним забарвленням

(окличне / неокличне).

III. За характером відношення до дійсності

 (стверджувальне / заперечне / стверджувально-заперечне).

IV. Встановити тип речення за наявністю / відсутністю сполучникових засобів

(сполучникове / чи (і) безсполучникове).

2 етап

Загальна характеристика речення за типом зв’язку

V. Якщо сполучникове, то сурядне чи підрядне.

VI. Послідовність аналізу речень із сурядним типом зв’язку:

1.  Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).

2. Семантико-синтаксичні відношення між частинами (єднальні, зіставні, протиставні, розділові, градаційні, приєднувальні) та тип структури (відкрита / закрита).

3. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.

4. За семантичним виявом:  семантично елементарне / семантично неелементарне.

5. Аналіз кожної предикативної частини за схемою речення.

6. Пунктуація.

Якщо підрядне

VII. Послідовність аналізу речень із підрядним типом зв’язку.

СХЕМА РЕЧЕННЯ (горизонтальна і вертикальна)

1. За кількістю частин (двокомпонентне / багатокомпонентне)

2. Багатокомпонентне

- вказати різновид:

­супідрядність (однорідна / неоднорідна)

­чи послідовна підрядність)).

­контамінована підрядність (з подальшою характеристикою)

3. Позиція підрядної частини щодо головної (чого стосується підрядна частина: одного члена речення, словосполучення чи всього змісту головної і визначення на основі цього типу структурної взаємодії – розчленованої / нерозчленованої структури).

5. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.

6. За семантичним виявом:  семантично елементарне / семантично неелементарне.

7. На яке питання відповідає підрядна частина.

8. Вид підрядної частини за всіма принципами

9. Аналіз кожної частини (головної та підрядної) за схемою речення.

10. Пунктуація.

Якщо безсполучникове

VIII. Послідовність аналізу речень із безсполучниковим типом зв’язку:

1. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).

2. Кваліфікація зв’язку між частинами та їх змістових відношень (однобічні відношення / двобічні; відкрита / закрита структура).

3. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.

4. За семантичним виявом:  семантично елементарне / семантично неелементарне.

5. Аналіз кожної частини за схемою речення.

6. Пунктуація.

Якщо багатокомпонентне речення з різними видами зв’язку

ІX. Послідовність аналізу речень із різними типами зв’язку:

1. Кількість частин / компонентів / блоків (виокремити їх, охарактеризувати тип зв‘язку на зовнішньому рівні членування).

2. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).

3. Частини речення із сурядним типом взаємовідношень, засоби їхнього поєднання.

4. Змістові відношення між сурядними частинами.

¨5. Частини речення із безсполучниковим типом взаємовідношень, засоби їхнього поєднання.

¨6. Кваліфікація зв’язку між частинами та їхніх змістових відношень.

¨7. Кваліфікація підрядних частин і встановлення їхнього зв’язку з головною.

¨8. Місце підрядної частини в складнопідрядному реченні.

¨9. Аналіз кожної частини за схемою речення.

10. Пунктуація