1. Правильно поставлено розділові знаки в реченні А Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце либонь вже почалось. Б Вже почалось мабуть майбутнє, оце, либонь, вже почалось. В Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце либонь, вже почалось. Г Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце, либонь, вже почалось. 2. Укажіть рядок, у якому подано речення із вставним словом, що означає невпевненість: А У калині, кажуть, материна любов і мудрість. Б Скажіть, будь ласка, де живе мрія. В Видно, борсук знав, коли достигають плоди, і зараз не навідувався сюди. Г Без сумніву, і ми не в тім’я биті. 3. У якому варіанті НЕ виділене вставне слово: А Чужа душа – то, кажуть, темний ліс. Б Мова - це, без сумніву, фундамент культури. В Може то птахи приносять на своїх крилах весну? Г Нам літня ніч короткою здається. 4. Позначити речення, у якому є вставне речення. А Тепер, коли під стелею горить синява жарівка, а за буфетом чорні очі Моніки, студенти не помиляються, що їдять і п'ють (І. Вільде Б Звуки, ніби малі, світляні петлі, налітали з усіх сторін, обсідали думки і паралізували кожний її рух (І. Вільде). В Десь кажуть є гора де не співають птиці. Г Та либонь щось було засіяно (Є. Гуцало). 5. Вказівку на джерело інформації виражає вставне слово в реченні (розділові знаки пропущено) А Чужа душа то кажуть темний ліс. Б На диво птахи ще не відлітали у вирій. В Без сумніву і ми не в тім’я биті. Г Мабуть сонця сьогодні буде мало. Д Отже червень починаються канікули! 6. НЕ Є вставним видалене слово в реченні (розділові знаки пропущено) А На щастя злива вже вщухала а крізь хмари пробивалося сонце. Б На щастя потяг було затримано через технічні проблеми. В Усі іспити сестра на щастя склала на високі бали. Г Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу. 7. Вставним словом ускладнено речення (розділові знаки пропущено) А Біліло небо білястим здавалося тонко вібруюче повітря. Б Тиша стояла якась неспокійна а світле безмежжя здавалось крихким. В Раптом земля затряслась і ось-ось здавалось будинки заваляться. Г Нам здавалося наче з дерев сиплеться золотий дощ осені. 8. Установити відповідність між вставними словами поданих речень і їх групою за значенням. 1. Виражає невпевненість 2. Виражає послідовність викладу 3. Указує на джерело повідомлення повсякденному 4. Указує на ввічливість А Отже доречно жестикулюйте. Б Рослини-символи як свідчать широко використовували житті наші предки В Сину подай будь ласка води (Із часопису). Г Ти мабуть не знаєш, що наша дивізія носить ім'я мого рідного міста (О. Гончар). Д На жаль не час, пане генерале (О. Гончар). 9. Установити відповідність між вставними словами поданих речень і їх групою за значенням. 1. Виражає порядок викладу думок . 2. Виражає невпевненість відповів: 3. Виражає впевненість 4. Виражає почуття А Каленик Романович скоса глянув на дебелу руку Губіна і «Твоя либонь чи не сильніша» Б Видно, вірять люди в чудеса. В Тепер, безперечно, довкола було досить голо і сумно (І Франко) Г Гриць, по-перше, горнувся до батька, і, по-друге, не звертав ні на що уваги (Ю. Збанацький). Д На жаль, не здійснились гетьманські надії.

1. Г Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

2. В Видно, борсук знав, коли достигають плоди, і зараз не навідувався сюди.

3. В Може то птахи приносять на своїх крилах весну?

4. В. Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці.

4 Г Там, либонь, щось було засіяно.

5. А Чужа душа, то кажуть, темний ліс.

6.  Г Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу.

7. В Раптом земля затряслась і ось-ось, здавалось, будинки заваляться.

8.  

1 Г Ти, мабуть, не знаєш, що наша дивізія носить ім'я мого рідного міста (О. Гончар).

2 А Отже, доречно жестикулюйте.

3 Б Рослини-символи, як свідчать, широко використовували житті наші предки

4 В Сину подай, будь ласка, води (Із часопису).

9.

1 Г Гриць, по-перше, горнувся до батька, і, по-друге, не звертав ні

на що уваги (Ю. Збанацький).

2 Б Видно, вірять люди в чудеса.

3 В Тепер, безперечно, довкола було досить голо і сумно (І Франко)

4 Д На жаль, не здійснились гетьманські надії.

Объяснение:

Похмура пора, очей чарівність – які чудово точні рядки написав Пушкін майже два століття тому. Трохи змінилося з тих часів: все також восени дні йдуть на спад, все так же сонце менше гріє, а ночі стають прохолодніші.

Тільки восени відбувається цікаве природне явище: шарудять листочки падають вниз. По дорозі до землі вони встигають станцювати складний і трохи сумний танець. Листя кружляють, лягають на землю, знову піднімаються вітром вгору, щоб остаточно опуститися на холодний і вологий асфальт. Деяким листю вдається долетіти до верхніх поверхів багатоповерхових будинків і звідти подивитися на красиву осінь внизу. Ця пора, коли асфальт в місті на кілька тижнів стає золотим. Як все недовговічне, краса золотого листопаду насичена чарівною сумом і передчуттям чорно-білих фарб зими. Потім з’являються люди в помаранчевих жилетах і починають мести вулиці. Вони неспішно метуть, листя м’яко шарудять і покірно укладаються в великі чорні пакети. Тільки в лісі листя нікому прибирати, і вони лежать чудесним різнобарвним килимом, створюючи з року в рік ковдру для зимового лісу

Осінь буває різною. У вересні вона переливається соковитими фарбами і радісно ділиться з нами своїми дарами садів, полів і городів. У жовтні з його холодними ночами і бадьорять днями починається листопад. Прогріті денним сонечком листя жовтіє, червоніють і падають. На голих гілках вже немає птахів, залишилися тільки ворони. Їх сумні крики наче кажуть: осінь прийшла, осінь прийшла! Починається період холодних дощів, після яких земля усипана втомленими листям і гілками. І ось настав листопад, листя вже майже не залишилося. Рідкісні самотні листочки міцно тримаються на гілках. Злий вітер кидає їх, крутить, вивертає, прагнучи відірвати і відправити в подорож, з якого листя вже ніколи не повернуться. А потім настає момент, коли дерева завмирають в очікуванні холодної зими, але вони знають, що зима закінчиться, і завзяті горобці сповістять про початок весни.

Н.в. тисяча дев'ятсот сімдесят два

Р.в. тисячі дев'ятисот сімдесяти (сімдесятьох) двох

Д.в. тисячі дев'ятистам сімдесяти (сімдесятьом) двом

З.в. тисячу дев'ятсот сімдесят (сімдесятьох) два (двох)

О.в. тисячею дев'ятьмастами сімдесятьма (сімдесятьома) двома

М.в. тисячі дев'ятистах сімдесяти (сімдесятьох) двох

Н.в. шістнадцять

Р.в. шістнадцяти (шістнадцятьох)

Д.в. шістнадцяти (шістнадцятьом)

З.в. шістнадцять (шістнадцятьох)

О.в. шістнадцятьма

М.в. шістнадцяти (шістнадцятьох)

Н.в. дев'яносто п'ять

Р.в. дев'яноста п'ятьох

Д.в. дев'яноста п'ятьом

З.в. дев'яносто п'ять (п'ятьох)

О.в. дев'яноста п'ятьма (п'ятьома)

М.в. дев'яноста п'ятьох