Скласти речення за даними схемами 1) [ ], [ ], проте[ ], ( ), ( 2) [ ], i[ ], ( ), ( ), [ ].

  Іринка і Катруся -подруги. Вони дружать дуже давно, ще з дитсадочку. Дівчата разом  гуляють, граються, роблять уроки і, навіть, ходять на гортук малювання - теж разом. Загалом Іринка і Катруся роблять все разом, й думають, також разом. Про це свідчить вчорашня робота на праці - вони обоє зробили фігури-полунички, того самого кольору і форми. 
   Але одного разу до дівчат в клас прийшла нова дівчинка - Наталка. Катруся була більш дружелюбна і гостинна, тому вона одразу ж і подружилася з Наталею. Наталя була не з багатої сім'ї - жили у малесенькому будинку, у неї, навіть, своєї кімнати не було, батько працював будівальником, а мама - касиркою у сусідньому супермаркеті, ну і грошей заробляли не дуже багато, але їм хватало на життя. Катя за до себе в гості, допомагала з уроками, а також адаптуватись і справити у новій школі гарне враження про себе, і одного разу і запросила Наталку погуляти, саме це розізлило Іринку. Й Іринка перестала дружити з Катрусею, і просто помічати, що вона існує та знайшла собі нову подругу - Ларису. Катя хотіла дружити з обома, але одного разу вона пійшла до Іри, а вона - не відповіла її, зганьбила і сказала щоб ніколи до неї більше не приходила. Вона зразу заплакала і побігла, а навстріч Наталка, яка побігла і почала заспокоювати її. Іринці стало ніяково і її стала мучити совість та вона побішла всллідом за Катею.
   Іринка визнала свою провину, попросила вибачення. Дівчата стали найкращими подругами.

Хто з нас не пам*ятає свій перший день у школі. Перший дзвоник, святкова лінійка і знайомство з першою вчителькою-мариною володимирівною.  Саме перший раз переступивши поріг першого класу я відчула тепло, яке віяло з її душі. На кожному уроці вона вчила нас, маленьких діточок, як стати людиною з великої літери. марина володимирівна була лагідна і привітна.Вона завжди допомагала нам у всьому. Мені хотілося щоранку швидше потрапити до школи, бо вчителька знову розповідала щось цікаве й захоплююче.  Зараз я навчаюся в п'ятому класі в «дорослій» школі. Тут усе по-іншому, але я продовжую приходити після уроків до марини володимирівни й розповідати про свої успіхи. І скільки б років не минуло, я пам'ятатиму її уроки добра й щирості, сподіваюся, що виправдаю її віру в мене, у мої здібності.