Olegovich Nikolaevna
?>

Визнач у поданих складнопідрядних реченнях вид підрядної частини. 1. На той момент у цілому світі не знайшлося б людини, яка би дужче за нього ненавиділа свою роботу (М. Кідрук 2. Яб хотів, аби літак ще раз обробили рідиною проти обмерзання (М. Кідрук). 3. Якщо серце не байдуже, ти зі мною заспівай (М. Ткач). Відповіді: обставина мети Означальна З’ясувальна

Украинская мова

Ответы

shtankosoyuz1629

1) Означальна.

2)Обставина мети.

3)З'ясувальна.

svetrusval
Сьогодні я хочу донести вам усім інформацію про братів-відеоблогерів котрі зацікавили мене своєю діяльністю вже давно. Діяльність Халберів(так вони назвали себе як в нік-нейм) почали свою діяльність в YouTube з 8 жовтня 2012 року. Справжні ім'я братів: Сергій та Влад. Вони проживають в місті Київ. Їхнє перше відео було дуже цікавим та захоплюючим, що і зацікавило мене, на те що я дивлюся відео Халберів майже кожного дня.. Їхні нові відео з'являються майже щодня, а моя цікавість гати за ними тільки збільшується. Коли брати знімають будь-яке відео для YouTube то вони намагаються зробити їхнє відео цікавим, не нудним, так як у них є багато фанатів, котрі хочуть бачити нові та процвітаючі відео хоч раз на неділю. На теперешній час вони мають 399 227 підписників на каналі HalBer, що на YouTube. Дивлячись відео цих відеоблогерів, у мене піднімається настрій якщо в мене його навіть немає. До-речі, іноді в їхніх відео присутня інша відеоблогерша- Мар'яна Рожкова(її канал MaryanaRo), частенько з нею вони знімають відео котрі мають назву Chalendge-... Цих "Челенджів" у Халберів з Мар'яною дуже багато: "Musik-Chaledge"; " Foto-Chalenge" та багато інших...Час на моїх олюблених відеоблогерів і їхніх відео я завжди відокремлюю після того, як зроблю всі свої важливі справи…Після добрих справ, потрібно добре відпочити, а отже- це саме час на моїх олюблених відеоблогерів і їхніх чудесних відео...))
Ананян Иван1281
Слова мораль, етика сприймають­ся в наш час неоднозначно. З одного боку, всі ми начебто ро­зуміємо, що без моралі жити не можна. З іншого — моральне легко набуває в нашій свідомості присмаку чогось набридлого, нещирого: «моральний кодекс», «мораль­но-трудове виховання», «моральна стій­кість» людини-гвинтика . Чи не закладені ці нещирість і докучливість у самій при­роді моралі? Одвічні пошуки й проблеми людської душі, що ми їх звемо моральними, — це, звісно, цікаво, важливо для кожного. Але, можливо, правий Фрідріх Ніцше, і най­суттєвіше в житті людини починається якраз «по той бік добра і зла»? Так, порядна людина має зважати на вимоги моралі. Проте хіба ж ми не бачи­мо, як раз у раз святкує життєві перемоги саме той, хто здатний через ці вимоги переступити? І про яку порядність може йтися на голодний шлунок? Може, високі моральні переживання — привілей тих, хто вже має достаток? А може, вся моральі полягає саме в тому, щоб здобувати достаток, звіль­няючи себе і своїх близьких від злиденності й прини­жень, несумісних з людською гідністю? А різні герої й альтруїсти-фанатики — чи не краще взагалі без них?Може, й справді, щаслива та країна, котра не потребує героїв? Чому ж тоді мимоволі завмирає серце, стикаю­чись із проявами справжньої моральної шляхетності? З одного боку, нам твердять про пізнання добра і зла. З іншого — кому не доводилося стрічати простих і щирих людей, котрі й гадки не мали ні про які філософії моралі, а проте вирізнялися бездоганною до­бротою? І навпаки — високоосвічених негідників, що зі знанням справи творили зло? Втім, ставлячи всі ці запитання, ми вже занурюємо­ся в царину етики, царину роздумів про людську мо­ральність. Бо ж від оцих гірких і пекучих питань не­можливо просто відмахнутися, до них знову і знову підводить нас саме життя. І ще одне: чи можуть узагалі існувати якісь остаточні загальнозначущі відповіді на такі запитання, чи не йде кожен тут своїм шляхом і обирає те, що йому ближче? А коли так — навіщо потрібна тоді наука етика? Поміркуймо. Насамперед зважимо на те, що й справді поняття моралі й моральних цінностей у нас, м'яко кажучи, заексплуатовані. За роки радянської влади ввійшло у звичку латати «моральним чинником» усі дірки дряхлі-ючого суспільного організму; не дивно, що у своєму падінні збанкрутіла система потягла за собою все по­в'язане з нею — так криза моралі соціалістичної обер­нулася на девальвацію моралі загалом. Тим часом чим гостріші проблеми постають перед нами, чим непевніші перспективи на майбутнє — тим невідворотніше прагнення сучасної людини знайти якийсь твердий Грунт під ногами, те, заради чого варто було б жити, що могло б слугувати своєрідним камер­тоном її збудженій душі, мірилом її вчинків. Свідомо чи несвідомо вона знову й знову звертається до кардинальних питань моральності, питань вибору мо­ральних цінностей. Ми не можемо відкинути їх уза­галі — так той, хто вирішив би не дихати, хвилиною раніше або пізніше все ж таки ковтне свіжого повітря. Втім, окреслена ситуація заслуговує на те, щоб придивитися до неї пильніше. Адже — попри всюзаяложеність традиційних моральних стереотипів, що давно всім набили оскому — чи можемо ми щиро сказати, що наше життя, наша культура справді буду­валися на засадах моральності? Що в перебігу повсяк­денного існування надто багато важили і важать уяв­лення про добро і зло, гідність і честь, обов'язок, повага до людини, вірність слову і переконанням? Ні, сказати так ми не можемо; сьогодні від нас, на жаль, дуже далекий нормальний стан людської культури, осердям якої є перелічені поняття й цінності. Невдовзі після першої світової війни й фатальних соціальних змін, з якими збіглося її завершення, все­світньо відомий мислитель-гуманіст Альберт Швейцер (1875—1965) ставить епосі медично точний діагноз: культура, в якій деградують засади етики, приречена на занепад1. Як не прикро, підтвердження цього діагнозу ми нин гаємо на прикладі нашого суспільства. Гіркий парадокс полягає в тому, що нашу культуру ще й дотепер, після всього пережитого протягом остан­ніх років, найповніше, мабуть, характеризують три славнозвісні принципи колишнього соціалістичного культурного будівництва — принципи партійності, ідей­ності, народності, — але в найбільш низькому, гротескно спотвореному їхньому втіленні. Так, наша культура була й залишається партійною (хоча тепер уже й багатопартійною), принаймні в тому розумінні, що вона призвичаює нас співвідносити слова та вчинки людей насамперед не із загальнолюд­ськими критеріями справедливості, істини, добра, а з частковими, власне партійними (лат. pars, partis — то і є частка) інтересами тих чи інших, явних або прихова­них сил. 

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Визнач у поданих складнопідрядних реченнях вид підрядної частини. 1. На той момент у цілому світі не знайшлося б людини, яка би дужче за нього ненавиділа свою роботу (М. Кідрук 2. Яб хотів, аби літак ще раз обробили рідиною проти обмерзання (М. Кідрук). 3. Якщо серце не байдуже, ти зі мною заспівай (М. Ткач). Відповіді: обставина мети Означальна З’ясувальна
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

cometa94558
svetarakityanskaya
proporcia46
Korinchan390
alexsan-0837
ВасилийКлимова1695
fitzhu
vanvangog199826
omigunova39
nadezhda81
ganzashop
impuls20125948
vasenkova1981
bichkowa-oksana
APerova3464