Тема:"Краса врятує світ"
Сама природа подбала про те, аби все, що є в ній живим, було красивим. Красивий ліс, що вдягнувся в зелені шати, красиве поле соняшників, що повернули свої голівки до сонця — всюди присутня краса, що милує око.
Дитину змалечку привчають бачити й творити красиве, бо потворне не розвиває й не спонукає до злету думки, творчості, прагнень.
Красивими є не лише речі чи сама природа. Красивими є люди, особливо красиві своєю душевною красою. Бо такі люди добрі, привітні, вони ніби світяться зсередини. Такі люди тримають нашу землю, на них тримається весь світ, отже, саме така краса врятує світ. Це краса людяності, краса чистих почуттів, краса думок.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
ХРОНОЛОГІЧНА ТАБЛИЦЯ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША
ьне; спонукальне;
2.Охарактеризовуємо речення по емоційному забарвленню (інтонації): окличне; неокличне; 3.Знаходимо граматичну основу і робимо висновок, просте речення чи складне. Якщо в реченні одна граматична основа, воно просте, якщо дві і більше – складне. 4.Визначаємо двоскладне або односкладне речення. Якщо в реченні немає підмета чи присудка – це значить, що воно односкладне або неповне двоскладне.
В односкладних реченнях другого головного члена немає – це означає, що в ньому дії очевидні, не важливі або не існують. 5.Дивимося на наявність другорядних членів речення і визначаємо поширене чи не поширене речення.
6.Підкреслюємо другорядні члени речення (група підмета, група присудка).
Визначаємо тип речення за метою висловлювання: розповідне; питальне; спонукальне;
2.Охарактеризовуємо речення по емоційному забарвленню (інтонації): окличне; неокличне; 3.Знаходимо граматичну основу і робимо висновок, просте речення чи складне. Якщо в реченні одна граматична основа, воно просте, якщо дві і більше – складне. 4.Визначаємо двоскладне або односкладне речення. Якщо в реченні немає підмета чи присудка – це значить, що воно односкладне або неповне двоскладне.
В односкладних реченнях другого головного члена немає – це означає, що в ньому дії очевидні, не важливі або не існують. 5.Дивимося на наявність другорядних членів речення і визначаємо поширене чи не поширене речення.
6.Підкреслюємо другорядні члени речення (група підмета, група присудка).