1. Уставте в закінченнях іменників пропущені букви: три товариш …, два гектар …, три ананас…, чотири комп’ютер …, півтора зошит…, півтори змін…, двадцять три кілограм …, дві п’ятих метр…, два з половиною кілограм… . 2. Запишіть цифри словами: до 528 додати 73; від 2895 відняти

Відповідь:

три товариша,два гектари,три ананаси,чотири комп'ютера, півтора зошита,півтор зміни,двадцять три кілограми, дві п'ятих метра, два з половиною кілограми.

до п'ятиста двадцяти восьми додати сімдесят три

Від двх тисяч восьмиста дев'яносто п'ят відняти шітдесят дев'ять

Пояснення:

Відповідь:

1. Три товариші, два гектара, три ананаси, чотири комп'ютери, півора зошита, півтори зміни, двадцять три кілограми, дві п'ятих метра, два з половиною кілограма

2. до п'ятиста двадцяти восьми додати сімдесят три;

від двох тисяч вісімсот дев'яносто п'яти відняти шістдесят дев'ять

  хотіла б звернути вашу увагу на те, що кожна людина вже від народження тісно пов’язана з природою. тому бережімо її.

    спробую переконати чому природу треба берегти. по-перше, бережливе ставлення до природи, віддячується нам здоров’ям. тоді усі могли би бути здоровими. по – друге, дуже корисно влітку покупатись у прохолодній прозорій річці. вода та сонце нехай гартує наш організм. по – третє, кожне зрубане дерево не поповнить наше повітря киснем, не прихистить влітку від пекучого сонячного проміння, тому не можна бездумно рубати ліси. нехай посадить кожен хоча б одне деревце. по – четверте, краса природи милує наш погляд, заспокоює. нехай панує краса і спокій. по – п’яте, чисте довкілля – це гармонія у природі, чудовий спів птахів, багатий урожай. ще багато можна було б сказати про довкілля, часткою котрого ми є самі. 

    ось чому бережімо природу.  

Вчора ввечері я з батьками полетіли до турції. це був мій перший політ, тому я дуже хвилювався, однак як тільки ми почали підніматися , мій страх змінився неймовірним захопленням. такої краси я ще ніколи не бачив! з кожною хвилиною перед моїми очима піднімався все новий і новий краєвид: деревця, які з висоти здавалися ніби крихітні квіточки, будиночки, як іграшкові все таке незвичайне, чарівне, ніби з намальованих мультиків! проте, незабаром, все зникло за хмарами. під нами залишилось лише біле простирадло хмар. так тривало кілька годин. але, ось, наш літак пішов на посадку, і перед моїми очима відкрився новий, чарівний краєвид. пальми, як малесеньки травиночки, жовтий пісок, навколо якого розлилось безкрає море та будиночки, зовсім крихітні, неначе їх побудували не люди, а мурав"ї! мені дуже літати, я ніби побував у країні ліліпутії!