7прислів' їв з дієсловами на -ся -сь

1.  хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

2.  не кайся рано встати, а кайся довго спати.

3.  все добре, що добре кінчається.

4.вік живи — вік учись.

5.грамоти вчиться — завжди пригодиться.

6.де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться!

7.чоловік розуму вчиться цілий вік.

9. cхемa, яка відповідає структурі речення:         в)1[…], 2[…], а 3[…], 4(що…).  1[ось уже коні беруть на другу вулицю], 2[ось уже востаннє промайнули голови молодят], а 3[ми ще дивимося і дивимося і на дальні приімлені весною поля, і на сонце, і на вітряк – |оту селянську птицю-казку|], 4(що все збирається злетіти в небо, та не може розлучитися із землею).  10.схема, яка відповідає структурі речення:         г) немає правильної відповіді. __ 1[данило любив, 2(як, |вигинаючись|, |б’ючи на сполох|, аж до самого неба половіли ниви), і мав радість], 3(коли червень клав сивину на жито, а золотінь на пшеницю); 4[він любив], 5(коли вдосвіта липень клепав коси), 6(коли серпень цілими днями тиховійно сіяв у рахманну землю зерно й надії) і 7(вересень стишував напівсонну пісню джмеля).  *схема речення: 1[…, 2(як…) , 3(коли…); 4[…], 5(коли…), 6(коли…) і 7(…).   

8. відповідність між безсполучниковим складним реченням та визначенням смислових зв’язків між предикативними частинами:     а.1-а частина виражає умову, за якої можлива дія в 2-й частині:

          2. а слово скаже – з пам’яті не  викинеш (л.костенко).

                      в. 2-а частина розкриває або уточнює зміст 1-ї частини:           3. тоді впізнала: це був той самий  лицар… (р. іваничук).     г. 1-а й 2-а частини повідомляють про події, які відбуваються одночасно:           1. дедалі більш видніє, степ  ширшає, розпросторюється після нічної мли (о. гончар).                                        

  __                                       

інше:  

б. 2-а частина розкриває  причину дії, про яку  йдеться в 1-й частині: немає відповідності.

4. бджоли раді цвіту – люди літу. (протиставлення)

5. однокрил вибрався з кущів, присів  біля вогнища і дивився на жар.

          (просте, ускладнене однорідними присудками)