Установіть відповідність між реченнями та кількістю предикативних частин у них 1 ) 2 предикативні частини 2) 3 предикативні частини 3) 4 предикативні частини 4) 5 предикативних частин А-Вечеря добігає кінця, мов тиха погідна ріка тече розмова, горять у підсвічниках свічки, і від цього чару та від пережитих вражень мене огортає дрімота Б-Колейдоскоп із кольоровими скельцями покрутиш--і вони миттєво міняються : вибудовуються новими узорами, красивими прозорими метеликами тремтять на круглому скельці. В-А десь далеко плакала весна, а десь тужила запізніла осінь , і снігу білого насипала зима, а літо тихо заплітало косиа, а літо мріяло про небо і блакить... Г-Їй [річці] було холодно , але радісно --вона бігла з гори в долину, аби розказати , скільки сонця є в небі , скільки краси є в горах , скільки любові є в цьому світі. Д-Я знаю, що любов не тільки довготерпить , вона--перемагає.

Вони летіли вдень і вночі, дуже втомилися. А коли прилетіли, дуже зраділи. але там все було по іншому.
Тутешні птахи виявилися дуже доброзичливими і добре прийняли їх у своїх кроях. Нагодувавши гостей пшеницею поділилися своїми будиночками і дали їм гарненько відпочити після довгої мандрівки.
Вони щебетали, грали і веселилися поки в їх рідних краях не закінчилася зима. Відлітати їм вже не дуже хотілося, але вони скучили за рідними місцями. Птахи обіцяли повернуться на наступний рік. Тепер у них з'явилися чудові друзі, які їх чекають

Для пташки кожна мандрівка на чужину - це нелегка справа. Але іноді розлучитися з домівкою змушує люта та холодна зима. Сподіваючись на швидке повернення і лекгий політ, кожної осені птахи відлітають у вирій. Їх тужливе прощання з Батьківщиною не залишає байдужим жодне серце... 
Та при весь сум, нове місце здалося напрочуд гарним і теплим. Пташки вражені багатою поживою вже починають забувати рідне небо. Кожен день нове місто, нові краєвиди... Та як би не було добре на чужині, серце рветься додому. І ось вже радісним щебетанням пташки сповіщають своє повернення додому.