2. Прочитайте речення й виконайте завдання (розділові знаки пропущено1. Сонце й повітря лоскочуть щоки а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так св-жо, що здається надворі стоїть весна одягнена в білі шати (М. Коцюбинський). 2. Коли дівчина на столі вже горіла свічка у кімнаті нікого не було у чорні смолисті вікна дріботівдощ (О. Гончар). 3. Сіре небо кошлатилося дрібними отарами блищала дорога а над річкою йнад калюжами підіймався серпанок (В. Шевчук). 4. На все впливає мови чистота зір глибшаєі кращають уста стає точнішим слух (Д. Павличко). 5. Повертало на обід але здавалося що деньще й не починався (В. Скляренко).А) Випишіть спочатку складні речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв'язком, а по-тім — із підрядним і сурядним.Б) Підкресліть граматичні основи й розставте розділові знаки у виписаних реченнях.В) Побудуйте схеми цих речень.​

Перші авто були звичайними кінними візками із двигунами, і їх називали безкінними екіпажами. Перші автомобілі не завжди радо зустрічали, тому що вони часто лякали коней і здіймали куряву. Спочатку автомобілі були розвагою заможних громадян. А Генрі Форд побудував дешевий автомобіль для широких мас. Гоночні автомобілі – це швидкісні машини , і вони дуже відрізняються від звичайних.

Объяснение:

Письмових свідчень про Марусюне збереглося.Тільки фольклорні джерела донесли скупі відомості про Марусю Чураївну з Полтави -дочку вбогої вдови, красуню і співачку,що мала дивовижний голос, чорні брови й розкішну косу до пояса. Кохала Маруся козака Гриця, та аж так палко, що її неземна любов виливалася з уст, як пісня в соловейка .А Гриць покинув Марусю, зрадив, повівши до вінця багату наречену.З розпачу Маруся чи то отруїла зрадника, чи Гриць випадково випив отруту, яку вона приготувала для себе самої.Полтавський суд виніс рішення:за смерть козака стратити й Марусю.Проте в останню мить Богдан Хмельницький своїм універсалом скасував вирок полтавського суду, зважаючи на заслуги Марусиного батька Гордія Чурая, що поліг смертб героя.

             Влітку я з друзями часто вибирались на природу. Ми брали із собою їжу, влаштовували пікнік. Потім усі грали в м*яча, а я лежала гала за красою природи.

            Яке ж тут усе гарне! Блакитна вода річки виблискує на сонці. Хвилі припливають до берега, розбиваються. Так знову і знову. По річці плавають дикі качки. Вони перегукуються між собою. Над водою літають різні пташки, які на секунду спускаються до води, хапають проворними дзьобиками якусь комашку чи черв*ячка і піднімаються в небо.

          А наскільки ж чудове тут небо! Воно таке мінливе и незалежне. Спочатку небо здавалось мені блакитним, але потім я розгледіла білі хмаринки. Вони були схожі на різні фігурки. Он хмаринка схожа на коника, там - на квіточку, а ще далі на грушу. Яскраве сонце сліпило мені очі, і я відволіклась.

          З іншого боку навпроти річки росли дерева. вони спокійно стояли, ніи насолоджуючись таким чудовим літнім днем. Від найменшого подиху вітру їхні гілочки коливались. 

          Знизу у травичці я побачла ягідки брусниці і чорниці. Присівши, щоб зірвати їх, мій погляд зупинився на чомусь маленькому та чорненькому. Підійшовши ближче, я зрозуміла, що це був їжачок. Відразу ж мені захотілось взяти його на ручки, крикнути друзям, щоб підбігли сюди. Але все-таки я вирішила не турбувати маленького їжачка і мовчки гала за ним. Він проворними лапками рухався прямо на мене, напевно - мене не бачив. Я зрозуміла, що їжачок повзе до ягідок, і встигла роздивитись його маленьку мордочку з чорними очками та довгеньким носиком.

         Відірватись від цього маленького чуда мене змусили друзі. Вони вже досхочу награлись у м*яч, і ми вирішили йти додому.

          Усі розмовляли, вселились, а я йшла і думала про цю красу природи. Тож давайте берегти її, щоб і наші діти змогли побачити все те, що бачили ми!