Якою частиною мови є виділене слово. скласти з цим словом речення так щоб воно виступало іншою частиною мови .коло столу накритого білою скатертиною із заставленою усяким свяченим стояла Олеся​

1. Розділ науки про мову, що вивчає слово як частину мови, називається:

   Б) морфологією;

2. У такому словосполученні залежне слово виражене пасивним

дієприкметником:

  В) освітлена кімната;

3. У реченні «Згаяного часу і конем не доженеш»  

дієприкметник виконує синтаксичну роль:

   Б) означення;

4. У такому реченні дієприкметниковий зворот не треба відокремлювати  комами:

 Б) Замурзаний медом онучок вигойдувався на міцних дідових руках.

5. У такому рядку всі дієприкметники з НЕ пишуться окремо:

    В) не зорані восени поля; ще не прочитана книга;

6. В якому рядку всі дієприкметники доконаного виду:

   Б) зрубаний, оповитий, позичений, прочитаний;

7. Відповідність між дієприкметником та його морфологічними

ознаками:

 1. пожовклий - Б) минулий час, активний стан;

 2. палаючий - В) теперішній час, активний стан;

__

 3. зроблений + 4. виконаний - А) минулий час, пасивний стан + Г) доконаний вид, пасивний стан.

8. Відповідність між дієприкметником та його творення:

 1. писаний - Г) від основи інфінітива перехідних дієслів за до суфіксів -н-; -ен -.

 2. стертий - В) від основи інфінітива односкладових дієслів за до суфікса -т-;

 3. згорілий - Б) від основи інфінітива неперехідних дієслів за до суфікса -л- (рідше -ш-);

 4. читаючий - А) від основи дієслова теперішнього часу за до суфіксів -уч -/- юч -; -АЧ-/-ЯЧ-

 

9. Відповідність між дієприкметником з НЕ та правилом його

написання :

1. Я ніби приїхав у давно не бачені рідні місця.  

  - В) при дієприкметнику є пояснювальне слово;

2. Вчений здійснив нечуваний подвиг в ім'я науки.  

  - А) дієприкметник без НЕ не вживається;

3. Толока не орана, вівці не лічені, пастух рогатий.

  - Б) дієприкметник виступає в ролі присудка;

4. Над Дніпром знявся нестихаючий шум.

  - Г) при дієприкметнику немає пояснювального слова.

10. Дієприкметник – це особлива форма дієслова, що … :

   Б) виражає ознаку предмета за дією;

11. Від дієслова НАПИСАТИ можна утворити:

   В) пасивний дієприкметник минулого часу;

12. У реченні «А вже сьогодні картина нарешті намальована» дієприкметник виконує синтаксичну роль:

  Б) присудка;

13. У такому реченні дієприкметниковий зворот треба відокремлювати

комами:

   Б) Море мовчало, зовсім приспане тихою ласкою ночі.

14. У такому рядку всі дієприкметники з НЕ пишуться разом:

    В) незнані дороги; неспиляне дерево;

! 15. В такому рядку всі дієприкметники доконаного виду:

    НЕМАЄ ВІДПОВІДНОСТІ

А) люблячий, намальований, вишитий, зроблений ;

Б) сидячий, палаючий, ревучий, блимаючий;

В) тремтячий, замерзлий, міцніючий, вкритий;

Г) блукаючий, вимитий, в'янучий, напоєний.

! ** Є всі дієприкметники НЕдоконаного виду:

   Б) сидячий, палаючий, ревучий, блимаючий;

16. Відповідність між дієприкметником та його морфологічними

ознаками:

1. замерзлий - Б) минулий час, активний стан;

2. згасаючий - В) теперішній час, активний стан;

__

3. вкритий + 4. загублений - А) минулий час, пасивний стан + Г) доконаний вид, пасивний стан.

17. Відповідність між дієприкметником та його творення:

1. загорнений - Г) ) від основи інфінітива перехідних дієслів за до суфіксів -н-; -ен -.

2. змитий - В) від основи інфінітива односкладових дієслів за до суфікса -т-;

3. посивілий - Б) від основи інфінітива неперехідних дієслів за до суфікса -л- (рідше -ш-);

4. лежачий - А) від основи дієслова теперішнього часу за до суфіксів -уч -/- юч -; -АЧ-/-ЯЧ-

18. Відповідність між дієприкметником з НЕ та правилом його

написання:

1. Я побачив на столі не завершений письменником твір.  

    - В) при дієприкметнику є пояснювальне слово;

2. Нас чекають дороги незнані.  

    - А) дієприкметник без НЕ не вживається

3. Підлога не вимита, в хаті не прибрано.

    - Б) дієприкметник виступає в ролі присудка  

4. І кликав день в неміряні світи.

    - Г) при дієприкметнику немає пояснювального слова.

1. Над луками, залитими квітневою повінню, холонув оранжевий вечір. (дієприкметниковий зворот)

2. Посліплені в морі капітани не сходили Марії з голови. (дієприкметниковий зворот "посліплені в морі" стоїть перед означуваним словом "капітани", тому коми не потрібно) 3. Одягнена в

батьків кожух, Марія не боялася холоду і впевнено ступила через поріг. (дієприкметниковий зворот "одягнена в батьків кожух" перед означуваним словом Марія, але має додатковий обставинний відтінок, тобто зворот пояснює, чому ж Марія не боялася холоду)

4. То, сполошена несподіваною перервою у грі, бігла сюди ворожа команда. (дієприкметниковий зворот стоїть перед означуваним словом "команда", але відділяється від нього іншими членами речення)

5. В голосі вартового бринять людяні нотки, теплі, співчутливі. (одиничні означення "теплі", "співчутливі" стоять після означуваного слова "нотки", перед яким уже є залежне означення "людяні") 6. На пляжах

купинням зачорніли викинуті прибоєм морські водорості. (дієприкметниковий зворот "викинуті прибоєм" стоїть перед означуваним словосполученням "морські водорості") 7. Оточений

приятелями, стояв веселий, як завжди, з кухлем пінявого пива в руці. (при дієприкметниковому звороті "оточений приятелями" у реченні взагалі немає означуваного слова, тому виділяємо комою; також маємо вставну конструкцію "як завжди", що виражає ступінь звичайності викладених фактів) 8. Ваш написаний від руки лист лежав переді мною. ("написаний від руки лист" складає єдине ціле в даному контексті, тому його не можна розірвати комами, ну і "написаний від руки" стоїть перед означуваним словом "лист") 9. Мабуть, не минула для

нього безкарно ота взята без дозволу яхта. ("мабуть" - вставне слово, що виражає впевненість оповідача в сказаному; "взята без дозволу" стоїть перед означуваним словом "яхта"; також "ота взята без дозволу яхта" є нерозривним у даному контексті) 10. Батько сидів з веслом на кормі —

веселий і дужий. (означення "веселий" і "дужий" автор речення яскраво виділяє, тобто акцент у реченні ставиться саме на те, яким був батько, коли сидів на кормі з веслом, як він виглядав і яке враження справляв, сидячи з цим веслом на кормі) 11. За бабою стояла Мелашка в білій сорочці, в червоній

новій хустці з зеленими та синіми квітами, в зеленій ситцевій рясній спідниці. (тут немає акценту саме на зовнішньому вигляді Мелашки, а просто перераховується як вона виглядала, тобто автор мав на меті лише описати її; перед означуваним словом "Мелашка" немає ніякого іншого залежного означення, тому перед "в білій сорочці" коми не треба; далі йдуть однорідні означення).