Преписати текст, записуючи числывники словами. Визначити його основну думку. Дібрати заголовок. Київська область. Адміністративно-територіальна одиниця з центром у Києві. Утворена 27 лютого 1932 р. у складі 2 округів (охоплюючи 12 районів) і 78 районів. У 1937 р. з Київської області до новоствореної Житомирської області відійшло 28 районів, до Полтавської області — 4 райони; 1939 р. до Кіровоградської області — 5 районів, до Вінницької області — 4 райони; 1954 р. до Черкаської області відійшло 19 районів. Тепер до складу Київської області входять (без Києва) 25 районів, 7 міст обласного підпорядкування, 12 міст районного підпорядкування, 32 селища міського типу, 559 сільрад Записати математичні вирази, використовуючи прийменники від, до: 23 + 18 = 41; 84 — 45 = 39; 34 + 12 = 46; 70 — 10 = 60.

1)

Адміністративно-територіальна одиниця з центром у Києві. Утворена двадцять сьомого лютого тисяча дев'ятсот тридцять другого року у складі двох округів (охоплюючи дванадцять районів) і сімдесят вісім районів . у тисяча дев'ятсот тридцять сьомому році з Київською області до навоствореної Житомирської області відійшло двадцять вісім районів, до Полтавської області - чотири райони; тисяча дев'ятсот тридцять дев'ятого року до Кіровоградської області - п'ять районів, до Вінницької області - чотири райони; тисяча дев'ятсот п'ятдесят четвертого року до Черкаської області відійшло дев'ятнадцять районів.

Тепер до складу Київської області входять (без Києва) двадцять п'ять районів, сім міст обласного підпорядкування, дванадцять міст районного підпорядкування, тридцять два селища міського типу, п'ятсот п'ятдесят дев'ять сільрад.

2)До двадцять трьох додати вісімнадцяти дорівнює сорок один.

Від вісімдесяти чотирьох відняти сорок п'ять дорівнює тридцять дев'ять

До тридцяти чотирьох додати дванадцять дорівнює сорок шість

Від сімдесяти відняти десять дорівнює шістдесят..

ответ:1. Особовими називаються займенники, які вказують на осіб, інших істот, предмети, явища, поняття: я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони. Всі особові займенники змінюються за відмінками й числами; займенник він змінюється і за родами.

2. Зворотним називається займенник себе, який вказує на того, хто виконує дію. Він не має роду, числа і називного відмінка; за іншими відмінками він змінюється.

3. Присвійними називаються займенники, які вказують на приналежність предмета першій (мій, наш), другій (твій, ваш), третій (його, її, їхній) чи будь-якій (свій) особі.Присвійні займенники (крім його, її) змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники. Займенники його, її є незмінними.

4. Вказівними називаються займенники, які вказують на предмет (цей, сей, той), ознаку (такий), кількість (стільки). Займенники той (отой), цей (оцей), такий (отакий) змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники. Займенник стільки змінюється лише за відмінками.

5. Означальними називаються займенники, які вказують на узагальнену ознаку: всякий (усякий), весь (увесь, ввесь), кожний (кожен), інший, сам, самий. Вони змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники.

6. Питальними називаються займенники, які містять у собі запитання про особу (хто?), предмет (що?), ознаку (який? чий? котрий?), кількість (скільки?). Займенники хто, що, скільки змінюються за відмінками, який, чий, котрий - за родами, числами і відмінками, як прикметники.

7. Відносними називаються займенники, які виконують роль сполучних слів для приєднання підрядних речень до головних. Це ті ж питальні займенники, але без питання.

8. Неозначеними називаються займенники, які вказують на неозначену (невідому) особу, предмет, ознаку, кількість: дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь, якийсь, будь-чий і под. Вони утворюються від питальних додаванням часток казна-, хтозна-, будь-, -небудь, аби-, де-, -сь.

Неозначені займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні займенники, від яких вони утворені.

З частками казна-, хтозна-, будь-, -небудь займенники пишуться через дефіс, а з частками аби-, де-, -сь - разом: казна-хто, хтозна-чий, будь-який, скільки-небудь; абиякий, дещо, хтось. Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі три слова пишуться окремо: аби з ким, будь для кого, хтозна в чому.

9. Заперечними називаються займенники, які вказують на відсутність особи, предмета, ознак, кількості: ніхто, ніщо, ніякий нічий, ніскільки. Заперечні займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні займенники, від яких вони утворені за до частки ні. З часткою ні займенники пишуться разом. Проте якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі три слова пишуться окремо: ні до кого, ні для кого, ні в якому і ін.

Объяснение:

ответ:Загальна граматична характеристика займенників

Займенникoм називається частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх. Займенники подібно до іменників, прикметників і числівників, відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки?. Наприклад: ти, вони, ніщо, жодний, мій, той, всякий, стільки.

Морфологічні ознаки займенника - це рід (якщо є), число (якщо є), відмінок. Одні займенники змінюються за відмінками, як іменники (я, він, хто, що і под.), інші - за родами, числами й відмінками, як прикметники (наш, деякий, нічий і под.). Займенники скільки, стільки змінюються за відмінками , як числівник два.

Синтаксичну роль у реченні займенник виконує ту ж, що й іменник, прикметник, числівник:

а) підмет: Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. Хтось цілиться. Хтось впав. Хтось просить.

б) означення: Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. Благословенна кожна мить життя на цих всесвітніх косовицях смерті.

в) додаток: Журбою не некличу собі долі, коли так не маю. Я тебе не сьозою - ждатиму.

г) обставина: Сідай же й ти коло мене. Шукайте цензора в собі.

д) іменна частина складеного присудка : Коли буду я навіть сивою, і життя моє піде мрякою, я для тебе буду красивою, а для когось, може, й ніякою .

Объяснение:вот, или это не то?