Пожайлуста Синтаксичний розбір речнння Веселе сонечкояскраво світить з неба, проміння сиплится на луки і поля .

Відповідь:

Пишемо и:

У загальних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (за правилом «дев’ятки») перед приголосними кореня: дискета, таксист, цирк, методика, стимул, зигзаг, шифр, риф, чипси.

У власних географічних назвах:

1. В кінцевих -ида, -ика: Флорида, Колхида, Мексика, Корсика.

2. Після приголосних дж, ж, ч, ш, щ, ц перед наступним приголосним: Вірджинія, Алжир, Чилі, Чикаго, Йоркшир, Вашингтон, Лейпциг (але Віші, Шіофок).

3. Із звукосполученням -ри- перед приголосними: Великобританія, Мадрид, Рим, Рига, Крим, Цюрих (але Австрія, Ріо-де-Жанейро).

4. В інших назвах після приголосних д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою: Аддис-Абеба, Единбург, Кордильєри, Сардинія, Скандинавія, Ватикан, Палестина, Тибет, Вавилон, Єгипет, Єрусалим, Китай.

Пишемо і:

У загальних назвах:

- на початку слова: ідея, інструкція, імпорт, інфляція, імітатор;

- після приголосного перед голосним та й: артеріальний, геніальний, аудієнція, клієнт, партійний, радій;

- у словах, які закінчуються на -ія: артерія, рація;

- у кінці невідмінюваних слів після приголосних пишеться і, а не и: візаві, журі, мерсі, парі, попурі, колібрі, таксі, поні, пенальті;

- після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним у загальних назвах: бізнесмен, пірат, вітраж, міф, фільтр, гіпотеза, гід, кіно, хімія, ліра, німб.

У власних назвах:

- між приголосними та в кінці слів: Кіпр, Гвінея, Лісабон, Міллер, Візантія, Хібіни, Кіплінг, Бірма, Ніцца, Міссісіпі, Сочі, Паганіні, Джерсі, Сімферополь, Сідней, Сінгапур, Сілезія, Россіні, Зімбабве, Грім, Дідро, Овідій.

Пояснення:

З-за досить густого лісу дуже повільно викотилася пишна діжа місяця.

досить густого - прислівникове; прилягання

густого лісу - іменне; просте; узгодження

дуже повільно - прислівникове; просте; прилягання

повільно викотилася - дієслівне; просте; керування

пишна діжа - іменникове; просте; узгодження

діжа місяця - іменникове; просте; прилягання

Позолочене сонцем листя, черкаючись об віття, тихо шелестить.

Позолочене листя - іменникове; просте; узгодження

позолочене сонцем - дієслівне; просте; керування

черкаючись об віття - дієслівне; складне; прилягання

тихо шелестить - дієслівне; просте; керування

Вже сонце (підмет) стало завертати (складений присудок) на вечір. Долини й гори (2 підмети) були засипані (складений присудок) свіжим білим снігом. Я (підмет) заздрю всім (складний присудок), у кого є слова.  

Будеш, (присудок) батьку, панувати, поки живуть (присудок) люди (підмет).

А дівчина (підмет) в неї була як квіточка (складний присудок).

Він, (підмет)  може, теж коваль (складний присудок)?

У нього очі (підмет) - наче волошки (присудок) в житі.

Не хапати зірок з неба - не робити великих успіхів;  клювати носом - дрімати, ловити гав - не бути уважним, вскочити в халепу - потрапити у  неприємність, накрити мокрим рядном - злякати.