Твір-опис картини володимира наталушка «дзвінкий день»

1. Наближаючись до аеродрому (до нього залишалося летіти півгодини), пілот відчув втому: все, що робить життя людей приємним: будинки, кав’ярні, алеї – все це росло, насувалося на нього; він почував себе завойовником, який, одержавши перемогу, знаходить, знайомлячись з новим життям, скромне щастя людей.

2. Пілотові здавалося, що містечка, де він зупинявся на годину-дві, і сади, обнесені старими стінами, існують самі по собі, існують вічно, байдужі до його, пілота, життя; там, унизу, у містечку, є дещо, чого він позбавлений: дружня розмова, затишок, тепло білої скатерті – все те, з чим людина зживається повільно і назавжди.

ответ:                                    Опис золотої осені

На картині Федора Манайла «Золота осінь» я бачу жовто-золоте листя, що посипалося з осінніх дерев. Також видно, що крапає дрібненький дощик. Крізь опале листя та траву тече невеличкий струмочок, який стікає з гір. Я б хотів запустити туди паперовий кораблик. Біля струмка росте струнка білокора берізка, пожовкле листя на якій вже готове опадати. Під березою ростуть невеликі кущі, а за ними йде ліс, що складається з величезних могутніх дубів.

На задньому плані репродукції картини знаходяться малесенькі хатинки. Скоріш за все, це якесь село. Будиночки оточені невеликими деревами та кущами. Схоже, що це плодові дерева та чагарники. На тлі осінніх барв рослинності сільські хатки теж здаються багряно-червоними. Позаду видніється багато високих дерев, які закривають гори. Схили гір притрушені снігом, що нагадує про наближення зими.

Маленьке село здається дуже затишним. Мабуть, там майже не буває пронизливих північних вітрів, адже гори надійно захищають рівнини, де розташовані невеликі будиночки.

Объяснение: Ось твір який ти